"Дощ полив…": аналіз вірша Ліни Костенко
27 січня 2025 р.•
Ліричний вірш "Дощ полив…" Ліни Костенко належить до пейзажної лірики та є одним із найвідоміших творів автора. Твір розкриває зображення змін у природі внаслідок дощу, який омолодив, освіжив усе навколо.
Паспорт твору
Автор: Ліна Костенко
Літературний рід: лірика
Жанр: вірш
Вид лірики: пейзажна
Напрям (течія): постмодернізм, символізм
Віршовий розмір: хорей; закономірність – наголошений склад чергується з ненаголошеним (_U)
Римування: перехресне (АБАБ)
Строфа: вірш складається з двох строф по чотири рядки в кожній; вид строфи: чотиривірш (катрен)
Тема та ідея
Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який омолодив, освіжив усе навколо.
Ідея: оспівування дощу як життєдайної, цілющої сили.
Основна думка: вдячність природі за дощ.
Провідні мотиви
У творі розкриваються мотиви відродження природи після дощу, єднання природи і людини, філософічності і гармонії буття.
Художньо-стилістичні особливості
Твір не має сюжетної лінії як такої. Вірш несе винятково позитивну енергетику спокою, що спонукає до спостереження за природою й роздумів. Тонка метафоричність: вірш насичений образами й символами (як-от "парасолька", "квасолька"), близькими й зрозумілими кожному українцю.
Персоніфікованість та експресивність як головні прийоми художньої виразності: природі тут надаються майже людські риси — вона має власну рухливість та активність.
Художні засоби та стилістичні фігури
Епітети: "полив'яний день", "дідок старесенький, кропив'яний", "мокрі ниви", "порожній шлях", "розсипана квасолька".
Метафори: "все блищить", "дідок блискавки визбирує в траві", "корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях".
Персоніфікації (уособлення): "дощ полив", "струшується сад".
Порівняння: "струшується сад, як парасолька", "люди як нові".
Паралелізм: "Дощ полив... / Все блищить, і люди як нові".
Протиставлення: "Все блищить, і люди як нові. / Лиш дідок старесенький..." — контраст між освіженим світом природи і старістю діда, який залишається незмінним.
Образна система
Дощ — оновлення, поштовх для майбутнього росту.
Корови — годувальниці, символ достатку.
Блискавки — гнів стихії; вишукана метафора "блискавки в траві" вказує на те, що все негараздне минулося, і тепер лиш варто милуватися чарівністю післядощового пейзажу.
Ниви — майбутній щедрий врожай.
Шлях порожній — відкрита дорога у майбутнє, на якій наразі немає жодних перешкод, крім хіба що калюж.
Сад — плід людських зусиль, тяжкої праці, результатами якої будуть тішитися й наступні покоління.
Історичне значення
Чудовий природопис Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути привабливість кожного дня, навіть дощового. Твір присвячено не просто чарівності післядощового світу — він демонструє саме український сільський пейзаж. Імовірніше, на створення вірша поетку надихнула літня злива: це помітно з опису "саду-парасольки", коли листя густе, пишне, а гілля досить міцне й стійке, щоб не осипається, як восени; на літню пору вказують і ниви — засіяні збіжжям поля, з яких до кінця літа мають іще зібрати врожай.
Коментарі