«Дощ полив» Ліни Костенко: повний текст та аналіз вірша
26 вересня 2025 р.•
«Дощ полив» Ліни Костенко — це вірш, який належить до пейзажної лірики. Поетеса через опис природного явища передає глибокі емоції та роздуми про життя.
Повний текст вірша
Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує в траві.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
Мокрі ниви, і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
Жанрові особливості
«Дощ полив» — це пейзажна лірика, яка зосереджена на описі природних явищ.
Поетеса використовує дощ як символ для передачі внутрішнього стану ліричного героя.
Твір поєднує опис природи з глибокими філософськими роздумами.
Художні образи та символіка
Дощ у вірші стає не просто природним явищем, а символом очищення та оновлення.
Образ дідка, що «блискавки визбирує в траві», створює контраст між старою та новою природою.
Порівняння саду з парасолькою передає динаміку та рух під впливом дощу.
Квасолька, що «доганяє хмари у полях», символізує зв'язок землі та неба.
Основна думка твору
Вірш розкриває тему зв'язку людини з природою та її впливу на людську душу.
Поетеса показує, як природні явища можуть відображати внутрішній стан людини.
Твір висловлює ідею про циклічність життя та необхідність оновлення.
Вірш передає відчуття оновлення та очищення, які приносить дощ.
Художні засоби
Костенко використовує звуконаслідування для передачі звуків дощу та природних явищ.
Поетеса застосовує метафори та порівняння для створення яскравих образів.
Мова вірша мелодійна та ритмічна, що підкреслює його ліричний характер.
Використання діалектних слів («ген») додає колориту та автентичності.
Значення твору
«Дощ полив» стає прикладом високого мистецтва пейзажної лірики в українській поезії.
Вірш вчить читачів цінувати красу природи та її вплив на людську душу.
Твір демонструє майстерність Ліни Костенко у створенні поетичних образів.
Поезія показує, як звичайні природні явища можуть стати джерелом поетичного натхнення.