«Думи мої, думи мої» (1847): читати вірш Тараса Шевченка
27 січня 2025 р.•
Вірш «Думи мої, думи мої» є одним з найемоційніших та найглибших творів Тараса Шевченка, написаний у другій половині 1847 року в Орській кріпості під час заслання. Цей твір відображає внутрішній світ поета, його тоску за рідною землею та надію на повернення до України.
Текст вірша
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб'ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі… Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб'ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі… Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
Історичний контекст створення
Вірш був написаний у другій половині 1847 року в Орській кріпості, де Шевченко перебував у засланні після арешту за участь у Кирило-Мефодіївському братстві.
Це був період найважчих випробувань для поета, коли він відчував себе повністю відірваним від рідної землі та українського народу.
У цей час Шевченко активно працював над своїми творами, але відчував глибоку самотність та тоску за домівкою.
Основні теми та мотиви
Тема самотності та відчуження: Поет відчуває себе покинутим та самотнім на чужині, єдині його супутники — це думи та спогади.
Тема тоски за рідною землею: Шевченко згадує Дніпро, степ, українські простори, які він так любить і по яких так сумує.
Тема духовної свободи: Навіть у неволі поет зберігає внутрішню свободу та продовжує молитися Богу.
Тема єдності з народом: Поет відчуває себе частиною українського народу, навіть будучи далеко від рідної землі.
Художні особливості
Метафори та образи: Шевченко використовує образні вирази: "думи мої" як живі істоти, "сизокрилі голуб'ята" як символ миру та спокою.
Повторення: Фраза "Думи мої, думи мої" повторюється, створюючи ритмічну структуру та підкреслюючи основну ідею.
Емоційність: Твір пронизаний глибокими емоціями: тоскою, любов'ю до рідної землі, надією на краще майбутнє.
Простота мови: Поет використовує зрозумілу, народну мову, що робить твір близьким до читача.
Символіка твору
Думи: Символізують внутрішній світ поета, його думки, спогади та творчість.
Голуб'ята: Символ миру, спокою та надії на краще майбутнє.
Дніпро: Символ рідної України, її природи та культури.
Степ: Символ українських просторів та вільності.
Киргизи: Символізують людей, які також перебувають у неволі, але зберігають внутрішню свободу.
Значення твору
Вірш «Думи мої, думи мої» є одним з найважливіших творів у творчості Шевченка, оскільки він розкриває внутрішній світ поета під час заслання.
Твір демонструє силу духу українського поета, який навіть у найскладніших обставинах не втрачає надії та продовжує творити.
Поема має велике значення для розуміння історичного контексту української літератури та боротьби за національну ідентичність.
Твір залишається актуальним і сьогодні, оскільки він розкриває універсальні теми любові до Батьківщини та сили людського духу.