«Дивак» Григора Тютюнника: характеристика героїв

Оповідання «Дивак» Григора Тютюнника розповідає про маленького хлопчика Олеся, який не схожий на інших. Кожен персонаж твору відіграє важливу роль у розкритті головної теми — взаємин людини з природою та суспільством.

Олесь — головний герой

Олесь — маленький хлопчик, якому все цікаво, особливо те, що відбувається в лісі. Він зображується одинаком, тому що інші діти не поділяють його інтересів. Навіть дорослі не розуміють його, що призводить до конфліктних ситуацій.
Хлопчик тонко відчуває природу, чутливий до краси, його серце відкрите для добра й справедливості. Усе лихе в житті він сприймає болісно. Не всі розуміють його почуття, навіть учителька і рідний дід, тому вважають його диваком, людиною, не пристосованою до життя.
Олесь має власні переконання, які формувалися під впливом казок, що читала йому мати, та безперервного інтересу до світу природи. Він поводиться гідно — захищає інших, допомагає та навіть не відповідає кривднику в бійці. Усе це свідчить про його високу моральну свідомість.

Федько — однокласник Олеся

Федько — приклад звичайного хлопця. Він полюбляє гратися з іншими, пустувати та навіть битися. Федько — розбишака та забіяка, але при цьому він не поганий хлопчик.
Він вдарив Олеся не навмисно і потім дуже жалкував про це. Федько знайшов чудовий спосіб примирення — пригостив голодного Олеся пирогом з м'ясом. Це показує, що Федько — совісний хлопець, він розуміє свою провину і прагне згладити її.
Цитатна характеристика Федька Тойкала:
«А Федько розбишакувато вишкірив зуби і, вказуючи рукавом на Олеся, заволав так, що шия одразу зробилась тоненькою: — Бий зрадника! — підскочив, тицьнув Олеся ліктем під скроню і зник поміж палями».
«На попоїж,— сказав ніяковіючи і втиснув Олесеві в руку подавлений теплий пиріг».
«Заховав подарунок під полу, помявся… Потім ударив себе книжками по гузенцю, крикнув: «Гат-тя-вйо!» — і подався до річки трусити ятері».

Дід Прокіп — наставник Олеся

Дід Прокіп — старший наставник для Олеся. Він багато чого побачив за життя, багато чого знає. Дідусь постійно цікавиться успіхами Олеся, відповідає на всі запитання хлопчика, пояснює те, що малому ще не зрозуміло.
Олесь всмоктує всю інформацію, але в дечому не погоджується з дідом, який впевнений, що без насильства в житті не обійтись. Саме тому дід вважає Олеся диваком — тобто зовсім не готовим до дорослого життя. При цьому дід дуже любить онука.
Для діда Прокопа важлива думка дочки, він навіть боїться її осуду. Це показує, що, незважаючи на свою життєву м��дрість, дід теж має слабкості.
Цитатна характеристика діда Прокопа:
«А що, поставили п'ятірку? — питає Прокіп, вишкіряючи десна».
«Ет, фармазони… Ти їх не слухай».
«Тут, на землі, не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають — ще й плакать не дадуть».
«А хіба я що? — мимрив Прокіп. — А йому нічого такого й не казав… Він їв швидко, винувато витріщав очі, плямкав тихіше, ніж завжди, і губив крихти в бороду».

Матильда Петрівна — вчителька

Матильда Петрівна — сувора старенька вчителька Олеся. Вона дотримується освітніх вимог, завжди старанно готується до уроків, уникає конфліктів. Для неї важливий вчительський авторитет, тому вона не може зрозуміти творчого пориву Олеся.
Цитатна характеристика Матильди Петрівни:
«Роблячи загадкове обличчя, повільно говорила: — А сьогодні, діти, ми будемо малювати перегнійний горщечок. Завдяки цим горщечкам передові колгоспи нашої країни…»
«Олесю, адже я наказувала всім малювати горщечок», — суворо сказала Матильда Петрівна».
«Їй сподобався дятел, але вона добре знала, що таке вчительська принциповість».
«Доки Матильда Петрівна думала про долю свого авторитету…»
Вчителька втілює систему, яка не завжди розуміє та підтримує індивідуальність дитини. Вона діє за правилами, навіть коли це суперечить здоровому глузду.

Взаємини героїв

Кожен з героїв по-своєму ставиться до Олеся. Федько спочатку не розуміє його, але потім намагається помиритися. Дід Прокіп любить онука, але вважає його не пристосованим до життя. Матильда Петрівна бачить у ньому проблемного учня, що не виконує завдань.
Усі ці персонажі показують, як суспільство реагує на людину, яка відрізняється від інших. Олесь не є поганим чи недотепним — він просто інший. Його любов до природи та здатність бачити красу робить його особливим, а не дивним.
Твір змушує замислитися: хто справді дивак — той, хто любить природу і береже її, чи ті, хто не розуміє цієї любові?

Коментарі