Гобіт або туди і звідти: короткий зміст. Толкін

• Більбо Беггінс – маленький гобіт, сміливий та рішучий.
• Гендальф – добрий та мудрий чарівник.
• Торін Дубовий Щит - гордий і сміливий цар гномів.
• Гноми – дванадцять гномів, піддані Торіна.
• Смауг – величезний дракон, який вигнав гномів із Самотньої Гори.
• Ельронд - ватажок ельфів Рівенделла.
• Голлум - неприємна слизяча істота, власник чарівного кільця.
• Беорн - сильний і страшний перевертень.
• Бард - відважний лучник.
• Мер – правитель Есгарота.

Одного разу чарівник Гендальф завітав до добропорядного гобіта Більбо Торбина і позначив його помешкання символом, який значив, що тут мешкає досвідчений викрадач, який шукає роботу. Через цей знак до нього згодом завітали гноми: Торін Дубощит, Балін, Двалін, Філі, Кілі, Біфур, Бофур, Бомбур, Дорі, Норі, Орі, Оїн і Глоїн. Вони розповіли, що вирушають за скарбом діда й батька Торіна — Трора і Траїна, захованим у горі Еребор під охороною дракона Смауга. Гендальф мав карту. Гномам і чарівникові ж вдалося вмовити Більбо піти з ними, хоч він не хотів і не вмів того, що від нього вимагалося.

Уп'ятнадцятьох вони вирушають у довгу подорож. Дорогою їм зустрічаються Ельфи Ельронда, і їхній правитель підказує їм шлях. Але попереду на них чекає багато небезпек. Спершу вони потрапляють у полон до трьох тролів: Берта, Тома і Вілла, але Гендальф перемагає їх розумом, рятуючи компанію. Втікаючи від розлючених грозою велетнів, мандрівники ховаються в печері. Там їх захоплюють у полон гобліни, але гноми вбивають ватажка своїх ворогів, Великого Гобліна. У печерах Більбо відстає від компанії і знаходить Перстень із чудовою властивістю: надівши його, можна ставати невидимим.

В темряві печери він зустрічає дивну істоту — Голлума, яка хоче його зжерти. Готуючись до нападу, Голлум розпочинає гру в загадки з Більбо, але Більбо перемагає. Голлум, — а це саме він загубив Перстень, здогадується, що той у Більбо, і починає гонитву за гобітом. Більбо щастить утекти, як від Голлума, так і від гоблінів, і врешті відшукати гномів. Це підносить його в очах супутників, які раніше йому не дуже довіряли. Однак гонитва за мандрівниками продовжується — до гоблінів приєднуються вовки-варги. Врятуватися пощастило тільки з допомогою велетенських орлів. Гендальф приводить шукачів до перевертня-ведмедя Беорна, у якого вони дістають коней, щоб доїхати до Морок-лісу. Тут Гендальф їх залишає та їде у своїх справах, на поєдинок із Некромантом.

У Морок-лісі гобіту доводиться рятувати гномів від величезних павуків. Бомбур падає в Чорну річку і засинає. А згодом гноми стають в'язнями лісових ельфів Трандуїла. Гобіт знову визволяє своїх друзів, і вони всі разом нарешті дістаються до Озерного міста, де їх спершу приймають як героїв. Знайшовши вхід до печери, гноми посилають Більбо всередину. Там Більбо заводить розмову з драконом. Розлючений Смауг вилітає, щоб знищити Озерне місто, але його вбиває лучник Бард. Гноми потрапляють у скарбницю, де Більбо отримує свою частку: кольчугу з мітрилу та золото. Тут він знаходить великий коштовний камінь Аркенстон, який являє собою гранений діамант котрий випромінює неясне сяйво, який шукає Торін, не бажаючи нікому віддавати його гобіт вирішує лишити цей камінь собі.

Гору беруть в облогу люди Озерного міста і лісові ельфи, які теж прагнуть частини скарбів. Торін викликає на допомогу свого родича Даїна. Щоб запобігти війні, Більбо потай віддає камінь людям і зустрічає Гендальфа. Той прибув, щоб попередити всіх про навалу гоблінів та варгів. Торін, дізнавшись про вчинок Більбо, дуже сердиться на гобіта. Розпочинається фінальний бій. На допомогу гномам прибувають гноми Даїна, Беорн та орли. Більбо пропускає битву, бо йому в голову поцілює камінь. У бою гинуть Торін, Філі та Кілі. Нарешті битва виграна. Скарб ділять чесно, Більбо відмовляється від великої частини мотивуючи це тим, що він не зможе його довезти до дому, вони погоджуються на дві скрині (одна з золотом інша зі сріблом), і всі повертаються додому. Тут на гобіта чекає несподіванка — скориставшись зникненням Більбо, його родичі Лякошель-Бегінзи відкрили аукціон з продажу його майна.

Після повернення гобіта додому до нього почали погано ставитись, вважаючи його дивакуватим, але він став багатшим. Одними з небагатьох хто любив ходити до Більбо були його племінники, бо він любив балувати їх золотом і сріблом.

Книга закінчується візитом до оселі Більбо Гендальфа та Баліна. Повечерявши, вони закурили люльки, і Більбо вимовив: «Ось і добре».