«Енеїда» ПАСПОРТ: тема, ідея, герої поеми Котляревського
27 січня 2025 р.•
«Енеїда» Івана Котляревського — це перша українська поема, написана народною мовою. Твір є пародією на античну «Енеїду» Вергілія та розповідає про пригоди троянця Енея в українському середовищі XVIII століття.
Основна тема твору
Головна тема поеми — життя українського народу в XVIII столітті, його звичаї, традиції, побут та менталітет. Котляревський показує українців як веселих, дотепних, кмітливих людей з глибоким почуттям гумору.
Автор висміює соціальні вади тогочасного суспільства: панщину, свавілля поміщиків, корупцію чиновників, невігластво духовенства. При цьому він не втрачає любові до свого народу та його культури.
Важливою темою є патріотизм — автор з гордістю описує українські традиції, звичаї, мову, показуючи їхню красу та унікальність.
Ідея твору
Основна ідея поеми — утвердження цінності української культури та мови. Котляревський доводить, що українська мова гідна того, щоб на ній писати серйозні літературні твори.
Автор прославляє народну мудрість та дотепність українців, показуючи їхню здатність знаходити вихід з найскладніших ситуацій завдяки кмітливості та гумору.
Поема містить критику соціальних несправедливостей тогочасного суспільства, але робить це з гумором, не втрачаючи оптимізму та віри в краще майбутнє.
Головні герої
Еней — троянський царевич, який стає центральним персонажем поеми. У Котляревського він зображений як типовий українець XVIII століття: кмітливий, дотепний, але іноді наївний. Еней проходить через різні пригоди, демонструючи народну мудрість та дотепність.
Венера — богиня кохання, мати Енея. У поемі вона допомагає синові в його мандрівках, але зображена в українському стилі з характерними для того часу рисами.
Юпітер — верховний бог, який керує долями героїв. У Котляревського він нагадує типового поміщика того часу з його свавіллям та примхами.
Допоміжні персонажі
Дідон — карфагенська цариця, яка закохується в Енея. У поемі вона зображена як типова українська пані з її примхами та капризами.
Анхіз — батько Енея, який супроводжує сина в мандрівках. Він уособлює народну мудрість та досвід старших поколінь.
Асканій — син Енея, який представляє молодість та надії на майбутнє українського народу.
Жанрові особливості
Поема написана у формі героїко-комічної пародії на античну «Енеїду» Вергілія. Котляревський зберігає основну сюжетну лінію оригіналу, але переносить дію в українське середовище XVIII століття.
Твір поєднує серйозність та гумор, що робить його доступним для широкого кола читачів. Автор використовує народну мову, прислів'я, приказки, що наближає твір до народної творчості.
Поема написана восьмискладним віршем (октавою), що є традиційним для української народної поезії.
Художні засоби
Котляревський широко використовує народну мову з її багатством виразів, прислів'ями, приказками. Це робить твір зрозумілим для простого народу.
Автор застосовує гротеск та гіперболу для створення комічного ефекту. Персонажі зображені з перебільшеними рисами, що підкреслює їхню комічність.
Важливим художнім засобом є іронія — автор висміює соціальні вади, але робить це з любов'ю до свого народу.
Історичне значення
«Енеїда» стала першим великим твором української нової літератури, написаним народною мовою. Вона довела, що українська мова може бути мовою серйозної літератури.
Твір заклав основи української літературної мови та показав її можливості для створення художніх творів.
Поема вплинула на розвиток української літератури та стала зразком для наступних поколінь письменників.
Сучасне значення
«Енеїда» залишається актуальною і в наші дні, оскільки вона розкриває вічні теми: любов до рідної землі, народну мудрість, гумор як засіб виживання в складних обставинах.
Твір навчає читачів цінувати українську культуру, мову та традиції, показуючи їхню красу та унікальність.
Поема демонструє силу народного гумору та його здатність допомагати людям переживати складні часи з гідністю та оптимізмом.