«Євгеній Онєгін»: цитатна характеристика Ольги Ларіної
15 січня 2025 р.•
Цитатна характеристика Ольги Ларіної розкриває образ типової світської красуні через прямі цитати з роману Пушкіна. Молодша сестра Тетяни постає як втілення поверхневої краси та легковажності, що контрастує з глибиною старшої сестри.
Зовнішність та природні дари
«Невинной прелести полна в глазах родителей, она цвела, как ландыш потаенный» — про її природну красу та невинність.
«Глаза, как небо, голубые, улыбка, локоны льняные, движенья, голос, легкий стан — все в Ольге» — детальний опис її привабливості.
«Всегда скромна, всегда послушна, всегда, как утро, весела» — про її постійний настрій та поведінку.
«Как жизнь поэта простодушна, как поцелуй любви — мила» — поетичне порівняння її натури.
Типовість образу
«Но любой роман возьмите и найдете верно её портрет: он очень мил, я прежде сам его любил, но надоел он мне безмерно» — авторська оцінка типовості образу.
Пушкін відкрито говорить про те, що Ольга — це штамп, шаблон романтичної героїні.
Її краса традиційна, передбачувана, без індивідуальних рис.
Автор свідомо створив її як контраст до незвичайної Тетяни.
Оцінка Онєгіна
«Я выбрал бы другую, когда бы был, как ты, поэт» — Онєгін відкрито говорить про свою незацікавленість Ольгою.
«В чертах у Ольги жизни нет» — жорстка, але справедлива оцінка відсутності духовного життя.
«Точь-в-точь в Вандиковой мадонне: кругла, красна лицом она, как эта глупая луна на этом глупом небосклоне» — образне порівняння, що підкреслює її безбарвність.
Онєгін бачить в Ользі лише зовнішню красу без внутрішнього змісту.
Стосунки з Ленським
«Вона поетові подарувала молодих захоплень перший сон» — про її роль музи для Ленського.
Ольга насолоджується поклонінням Ленського, але не розуміє глибини його почуттів.
Вона приймає його увагу як належне, не замислюючись про взаємність.
Їй подобається бути нареченою, подобається поклоніння молодої людини, але справжнього кохання вона не відчуває.
Легковажність характеру
«Не тут-то было: как и прежде, на встречу бедного певца прыгнула Оленька с крыльца, подобно ветреной надежде, резва, беспечна, весела» — про її легковажність після флірту з Онєгіним.
Ольга не помічає страждань Ленського, не розуміє серйозності ситуації.
Вона фліртує з Онєгіним, не думаючи про наслідки для нареченого.
Її поведінка безтурботна та безвідповідальна.
Після смерті Ленського
«Другой увлек ее вниманье, другой сумел ее страданье любовной лестью усыпить» — про швидке забуття Ленського.
«Улан умел ее пленить, улан любим ее душою» — про нове захоплення.
«И вот уж с ним пред алтарем она стыдливо под венцом стоит с поникшей головою» — про швидке заміжжя.
«Своей печали неверна» — Пушкін прямо говорить про її невірність пам'яті коханого.