Йоганн Вольфганг Гете «Фауст»: аналіз (теми, образи, ідеї)

«Фауст» — трагедія про межі людського пізнання і ціну бажання «все збагнути і пережити». Угода з Мефістофелем випробовує етику, а кохання до Маргарити відкриває вимір милосердя.

Паспорт твору

  • Автор: Й.В. Гете
  • Жанр: філософська трагедія
  • Частини: Частина I (1808), Частина II (1832)

Теми та ідеї

Пізнання і межі науки; спокуса досвідом і насолодою; відповідальність вибору; кохання й вина; милосердя як можливість спасіння.

Ключові образи

  • Фауст — вчений-пошукач, чия жага повноти буття веде до угоди з демоном.
  • Мефістофель — іронічний дух заперечення; викриття самоомани і моралі, що не витримує практики.
  • Маргарита (Гретхен) — трагічне кохання і шлях очищення через страждання.

Поетика

Мішаний стиль (лірика, драма, балада), символіка і алюзії (Біблія, античність), контраст високого і побутового, іронія Мефістофеля.