Й.В. Гете «Фауст»: головні герої

Герої трагедії уособлюють різні способи шукати істину й щастя — розум, заперечення, любов, практичність, честь.

Персонажі

  • Фауст — учений на межі відчаю: знання не дає сенсу. Угода з Мефістофелем — спроба прожити «повноту» буття. Від еротичного шаленства до соціальних утопій (ІІ частина) — траєкторія пошуку, що завершується інсайтом про працю для інших. Символ людини модерної епохи між пізнанням і етикою.
  • Мефістофель — «частина тої сили, що завжди хоче зла, та завжди здійснює добро». Іронік, демістифікатор і спокусник. Його функція — випробовувати щирість пориву, викривати самооману, руйнувати ілюзії.
  • Маргарита (Гретхен) — образ невинності й трагедії. Любов до Фауста руйнує її світ, але акт покаяння відкриває можливість спасіння («Вона врятована»). Символ милосердя, що переважає формальну провину.
  • Вагнер — академічний розум без екзистенції: віра в поступ через техніку (Гомункул) без морального виміру.
  • Валентин — честь і військова етика; його смерть оголює суспільний осуд і ціну приватної пристрасті.
Опозиції образів: Фауст ↔ Мефістофель (порив ↔ заперечення), Маргарита ↔ світ зиску (милосердя ↔ користь).
Buki UA