«Фауст»: образ Маргарити у трагедії Гете
17 вересня 2025 р.•
Маргарита (Гретхен) — один із найпрекрасніших жіночих образів у світовій літературі. У трагедії Гете вона втілює ідеал чистоти, простоти та природної моральності, контрастуючи зі складністю та суперечливістю інших персонажів.
Соціальне походження та характер
Маргарита походить із простої міщанської родини. Вона — звичайна дівчина, яка живе в маленькому німецькому містечку, допомагає матері по господарству, піклується про молодшу сестричку.
Незважаючи на скромне походження, Маргарита наділена благородною душею та високими моральними якостями. Вона щира, безпосередня, здатна на глибокі почуття.
Релігійність Маргарити не показна, а щира і природна. Вона молиться Божій Матері, шукає в релігії підтримку та розраду, особливо в важкі моменти життя.
Зустріч із Фаустом
Перша зустріч Маргарити з Фаустом відбувається на вулиці, де він пропонує їй супровід. Дівчина відмовляється, проявляючи скромність та гідність.
Фауст одразу зачарований не стільки красою Маргарити, скільки її чистотою та природністю. Вона кардинально відрізняється від жінок, яких він знав раніше.
Маргарита спочатку з недовірою ставиться до залицянь незнайомця, але поступово піддається чарам кохання та уваги, яких їй так бракувало.
Розвиток кохання
Кохання Маргарити до Фауста — це перше і єдине справжнє почуття в її житті. Вона віддається йому повністю, без застережень і розрахунків.
Для Маргарити кохання стає центром існування. Вона готова пожертвувати всім — репутацією, спокоєм матері, власною безпекою заради цього почуття.
Гете показує, як під впливом кохання змінюється Маргарита: вона стає сміливішою, рішучішою, але водночас і більш вразливою.
Трагічні наслідки
Стосунки з Фаустом приносять Маргариті не лише щастя, але й страшні випробування. Вона мимовільно стає причиною смерті матері, яка випила снодійне.
Загибель брата Валентина, який захищав честь сестри, стає ще одним тяжким ударом для Маргарити. Вона відчуває провину за те, що сталося.
Найстрашнішим випробуванням стає народження позашлюбної дитини. У відчаї Маргарита вбиває немовля, за що потрапляє до в'язниці і засуджується на смерть.
У в'язниці
Сцена у в'язниці — кульмінація трагедії Маргарити. Вона божеволіє від горя та каяття, але навіть у божевіллі зберігає моральну чистоту.
Коли Фауст з Мефістофелем приходять визволити її, Маргарита відмовляється втікати. Вона усвідомлює свою провину і готова понести покарання.
Відмова від порятунку свідчить про моральну силу Маргарити. Вона не може жити з усвідомленням скоєного, навіть якщо це означає смерть.
Спасіння та символічне значення
У фінальній сцені голос з неба проголошує: «Вона спасена!» Це означає, що Маргарита, незважаючи на скоєне, заслуговує на божественне прощення.
Спасіння Маргарити обумовлене щирістю її каяття, глибиною страждань та збереженням моральної чистоти навіть у найтяжчі моменти.
Образ Маргарити символізує можливість спасіння через любов, каяття та страждання. Вона втілює ідею божественної милості до грішної, але щирої душі.
Маргарита як антипод Фауста
Якщо Фауст втілює активний, пізнавальний принцип, то Маргарита — пасивний, емоційний. Вона живе серцем, а не розумом.
Простота Маргарити протиставляється складності Фауста. Вона не мучиться філософськими питаннями, а живе природними почуттями.
Через контраст із Маргаритою ще яскравіше розкривається характер Фауста — його егоїзм, прагнення до експериментів із життям.
Вплив на світову літературу
Образ Маргарити став взірцем для багатьох героїнь світової літератури. Тип «покритки», яка зберігає моральну чистоту, часто зустрічається в пізніших творах.
Трагедія Маргарити вплинула на формування романтичного канону жіночого образу — чиста, жертовна, здатна на безмежне кохання.
Сцена у в'язниці стала однією з найвідоміших у світовій драматургії, надихнувши багатьох композиторів, художників, режисерів.