Іван Франко «Сойчине крило» характеристика героїв
19 серпня 2025 р.
Новела «Сойчине крило» Івана Франка є глибоким психологічним твором, який розкриває складні взаємини між людьми та їх внутрішній світ. Автор майстерно створює образи героїв, які проходять через важкі випробування та змінюються під впливом життєвих обставин.
Головні герої новели «Сойчине крило»
Хома (Массіно) — головний герой новели, чоловік близько сорока років, який зневірився у житті і став відлюдьком. Він вибрав самотність та ізоляцію від соціуму, насолоджуючись своєю улюбленою музикою і квітами, щоб уникнути болю, який принесли йому стосунки з людьми, зокрема з жінками.
Марія Карпівна (Маня) — дочка лісника, яка була коханою Хоми, але через його егоїзм і недовіру до її почуттів, вона втекла з дому. Марія зазнала багато випробувань: кохання до Генрися, яке обернулося зрадою, поневіряння з бандою злочинців, зради і знущання з боку різних чоловіків.
Генрись — молодий практикант тата Мані, який виявився злодієм. «Хлопець ледве 26-літній, рум'яний, ніжний, як панночка. Так мало говорив у товаристві…». Генрись звабив Марію після її втечі від Хоми, обіцяв їй багатство і щасливе життя, але виявився злодієм.
Другорядні персонажі
Зигмунт Зембецький — ватажок банди. Він був «негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами». «То був пан високий, сильний, плечистий, як медвідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом».
Володимир Семенович — молодий залізничний інженер, з яким Марія поїхала в Сибір. Смирний, делікатний, а потім п'яниця і картяр – «зразу соромився того, але потім перестав…». Він програв її у картярській грі Никанору Свєтлову.
Никанор Ферапонтович Свєтлов — багатий золотопромисловець з Сибіру. Він виграв Марію у картярській грі. Його вбили волоцюги, а Марію забрав до себе їхній ватажок Сашка. «Немолодий уже, із тульських купців, багач страшенний. …З широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом».
Детальна характеристика Хоми (Массіно)
Хома — головний герой новели, чоловік близько сорока років, який зневірився у житті і став відлюдьком. Він вибрав самотність та ізоляцію від соціуму, насолоджуючись своєю улюбленою музикою і квітами, щоб уникнути болю, який принесли йому стосунки з людьми, зокрема з жінками.
Він ввічливий та дружній з колегами, але ніколи не впускає нікого у свою душу, навмисно відсторонюючись від усього світу. Головний герой добре розуміється в мистецтві, начитаний, цілком сучасний. Про це свідчить і обстановка в його кабінеті.
Массіно поділяє матеріалістичні погляди: спочатку «весь був у громадській праці», мріяв про хліборобські спілки, займався агітацією серед селян, за що, очевидно, сидів у в'язниці. Але коли став жертвою власних пристрастей, то суспільство, держава, народ стали для нього «подвійними кайданами».
У кінці твору герой це зрозумів і повернувся до себе, до людей. В душі Хоми – Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями «живого чоловіка», які перемагають, бо кохання – рушійна сила життя.
Детальна характеристика Марії
Марія, яку в листі до Хоми називає себе Сойкою, є жінкою з важким життям і трагічним минулим. Вона була коханою Хоми, але через його егоїзм і недовіру до її почуттів, вона втекла з дому.
Марія зазнала багато випробувань: кохання до Генрися, яке обернулося зрадою, поневіряння з бандою злочинців, зради і знущання з боку різних чоловіків, включаючи Никанора Свєтлова і капітана Серебрякова.
Сенс існування Марії полягав у пошуках щастя. Вона мріяла про волю, достаток, палке кохання. Але доля покарала її за втечу та зраду. В кінці вона зрозуміла, що її щастя було поруч.
Тому жінка після 3-річних поневірянь у пеклі злочинницького світу вирішує повернутися до коханого, бо зрозуміла, що основне в житті кохання.
Порівняльна характеристика героїв
Герой-оповідач, Массіно: Це «Естет», який після зради дівчини, викреслив її з пам'яті. У любові спокійний, самовпевнений, не розуміє жіночої психології, того, що жінку треба «завойовувати» постійно, що кохання потребує душевних зусиль, праці. Під впливом листа змінює погляди, розуміє, що таке справжнє життя і справжні пристрасті, стає «живим чоловіком».
Марія: Емоційно багата натура, життєрадісна, передбачувана, примхлива, прагне до пізнання світу й отримує це пізнання до жахливих глибин. Її приваблюють яскраві натури. Романтична, розуміє справжність свого почуття лише пройшовши важкі випробування.