"Гамлет": проблематика твору та філософські питання трагедії

Проблематика твору охоплює найважливіші аспекти людського буття. Кожна з піднятих проблем не має однозначної відповіді, що робить трагедію актуальною для різних епох та культур.

Це питання проходить червоною ниткою через всю п'єсу. Гамлет постійно розмірковує про природу смерті, її неминучість та сенс існування після неї. Монолог «Бути чи не бути» стає філософським маніфестом про вибір між життям та смертю. Більшість персонажів трагедії загибає, що підкреслює миттєвість людського існування. Сцени на кладовищі, де Гамлет тримає череп Йорика, стають символічним моментом усвідомлення рівності всіх перед смертю.

Одне з ключових питань твору - чи має сенс боротися зі злом, якщо світ навколо сповнений зла? Гамлет постійно вагається між необхідністю помсти та сумнівами в її доцільності. Чи не стане він сам злом у пошуках справедливості? Чи не перетвориться добро на зло, коли береться за зброю? Шекспір не дає готових відповідей, залишаючи читача самого розбиратися в цих етичних лабіринтах.

Тема зради пронизує весь твір. Гамлет стикається зі зрадою на різних рівнях: королева-мати зраджує пам'ять покійного чоловіка, Офелія використовується як інструмент для стеження, Клавдій вбиває власного брата, колишні друзі Розенкранц і Гільденстерн перетворюються на шпигунів. Шекспір демонструє, що зрада руйнує не лише особисті стосунки, але й саму можливість довіри та любові в суспільстві.

Гра Гамлета на божевілля піднімає питання про межі між розумом та безумством. Чи не стає справжнє безумство природним наслідком стикнення з абсурдом світу? Чи може божевілля бути свідомим вибором як захист від реальності? Офелія, що справді втрачає розум, стає дзеркалом для Гамлета, демонструючи, куди може привести надмірне розчарування.