“Гайдамаки” Шевченко історія написання
25 липня 2024 р.•
Поема 'Гайдамаки' Тараса Шевченка є одним з найвідоміших його творів, що відображає героїчну та трагічну сторінку історії українського народу. Історія її створення розкриває глибокий зв'язок поета з народною пам'яттю та його прагнення осмислити минуле заради майбутнього.
Процес написання та публікації
Тарас Шевченко працював над поемою 'Гайдамаки' протягом 1839–1841 років, у вільний від занять в Академії мистецтв час. Перша глава, 'Галайда', побачила світ завдяки Євгену Гребінці, який опублікував її у своєму альманасі 'Ластівка' у 1841 році.
Шлях до повної публікації твору був непростим. Цензура викреслила багато рядків, які вважала бунтівними. Навіть у виданні 'Кобзаря' 1860 року поема зазнала значних скорочень. Повністю, з авторськими передмовами та примітками, твір було видано окремою книжкою в Петербурзі у 1842 році. Поет присвятив її В. І. Григоровичу, одному з учасників свого викупу з кріпацтва.
Джерела натхнення
Основним джерелом для написання поеми стали народні перекази, легенди та пісні про гайдамаків, зокрема, улюблена пісня Шевченка 'Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка'.
Важливу роль відіграли розповіді його діда, Івана Швеця, який був очевидцем, а можливо, й учасником Коліївщини. У передмові до поеми Шевченко писав: 'Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей'.
Окрім фольклору та родинних переказів, поет звертався до наукових праць, мемуарів та художніх творів, присвячених цій темі, зокрема праць Бантиш-Каменського, Максимовича та інших.
Історична основа
В основі поеми лежать реальні історичні події 1768 року — велике селянське повстання на Правобережній Україні, відоме як Коліївщина. Це повстання було відповіддю на жорстоке соціальне та національне гноблення з боку польської шляхти. Шевченко художньо осмислив цю боротьбу, показавши її героїзм, трагізм та незламний дух українського народу.