«Гайдамаки»: цитатна характеристика Максима Залізняка

Максим Залізняк — центральна постать у поемі «Гайдамаки», історична особа та ватажок Коліївщини. Його образ втілює незламний дух, рішучість та відданість ідеї визволення українського народу. Розглянемо його характер через призму цитат з твору.

Соціальне походження та повага серед козацтва

Автор підкреслює його безкорисливість та відсутність матеріальних інтересів: «нема в нього ні оселі, ні саду, ні ставу».
Серед гайдамаків Залізняк користується беззаперечним авторитетом і повагою, вони називають його батьком: «У нас один старший — батько Максим» та «…Наш отаман, / Орел сизокрилий!».

Портрет ватажка

Кобзар Волох так описує Залізняка, підкреслюючи його завзятість та безстрашність у бою: «Горілку, мед не чаркою — / Поставцем черпає, / А ворога, заплющившись, / Ката, не минає. / Отакий-то наш отаман, / Орел сизокрилий! / І воює, і гарцює / З усієї сили».

Рішучість та ненависть до ворогів

Залізняк проявляє себе як рішучий і часом жорстокий ватажок, що заохочує козаків до розправи: «Мордуйте скажених! / Добре, хлопці!»
Його глибока ненависть до гнобителів виражена у словах, сповнених презирства: «За прокляті ваші трупи, / За душі прокляті…»

Трагічна доля

Доля Залізняка, як і багатьох повстанців, трагічна. Він помирає на чужині, забутий усіма: «Умер, неборака / Нудьга його задавила / На чужому полі, / В чужу землю положила; / Така його доля!»