«Герой нашого часу»: композиція роману та її особливості
15 січня 2025 р.•
Роман Михайла Юрійовича Лермонтова «Герой нашого часу» має унікальну композиційну структуру, яка відрізняється від традиційних романів епохи. Автор свідомо порушує хронологічну послідовність подій, створюючи складну систему оповідачів. Така композиція дозволяє багатогранно розкрити характер головного героя — Григорія Печоріна.
Структура роману
Роман складається з п'яти повістей, об'єднаних образом головного героя:
«Бела» — розповідь Максима Максимовича про перше знайомство з Печоріним
«Максим Максимович» — зустріч оповідача з Печоріним та Максимом Максимовичем
«Тамань» — розповідь від імені Печоріна про пригоди в Тамані
«Княжна Мері» — щоденник Печоріна про події в П'ятигорську
«Фаталіст» — роздуми Печоріна про долю та призначення
Порушення хронології
Лермонтов свідомо порушує хронологічну послідовність подій. Фабульний порядок: «Тамань» → «Княжна Мері» → «Фаталіст» → «Бела» → «Максим Максимович».
Сюжетний порядок (як у романі): «Бела» → «Максим Максимович» → «Тамань» → «Княжна Мері» → «Фаталіст».
Таке порушення хронології дозволяє поступово розкривати характер Печоріна, показуючи його з різних боків.
Читач спочатку бачить Печоріна очима інших (Максим Максимович), а потім знайомиться з його внутрішнім світом через щоденник.
Система оповідачів
Автор-мандрівник — перший оповідач, який знайомить читача з Максимом Максимовичем та передає його розповідь.
Максим Максимович — розповідає історію «Бела», даючи зовнішню характеристику Печоріна.
Печорін — головний оповідач останніх трьох повістей, розкриває свій внутрішній світ через щоденник.
Зміна оповідачів дозволяє показати Печоріна з різних точок зору: ззовні та зсередини.
Роль передмови та журналу Печоріна
Передмова до «Журналу Печоріна» повідомляє про смерть героя, що надає всій розповіді трагічного забарвлення.
Щоденник Печоріна — це сповідь душі, де герой безжально аналізує себе та свої вчинки.
Через щоденник читач знайомиться з внутрішнім світом Печоріна, його думками, переживаннями, мотивами поведінки.
Форма щоденника дозволяє показати психологічну еволюцію героя, його внутрішні суперечності.
Кільцева композиція
Роман має кільцеву композицію: починається і закінчується темою долі та призначення людини.
У «Белі» порушується питання про сенс життя, у «Фаталісті» воно знаходить своє філософське осмислення.
Кільцева структура підкреслює цілісність роману, незважаючи на його складну композицію.
Така побудова дозволяє показати Печоріна як цілісну особистість, незважаючи на фрагментарність розповіді.
Функції складної композиції
Психологічна функція: поступове розкриття характеру Печоріна від зовнішнього до внутрішнього.
Філософська функція: роздуми про природу людини, її призначення, роль долі в житті.
Художня функція: створення ефекту достовірності через різних оповідачів.
Соціальна функція: показ різних верств суспільства через різних оповідачів.