«Гранатовий браслет» сюжет

У день своїх іменин княгиня Віра Миколаївна Шеїна отримала від свого давнього, анонімного шанувальника в подарунок браслет, прикрашений рідкісним зеленим гранатом. Будучи заміжньою жінкою, вона вважала, що не має права отримувати будь-які подарунки від сторонніх чоловіків. Її брат, Микола Миколайович, помічник прокурора, разом з князем Василем Львовичем знайшов відправника. Ним виявився скромний чиновник Георгій Желтков.

«Гранатовий браслет» сюжет

Багато років тому він випадково на цирковій виставі побачив в ложі княгиню Віру і закохався в неї чистим і нерозділеним коханням. Кілька разів на рік, на великі свята він дозволяв собі писати до неї листи.
Тепер, після розмови з князем, йому стало соромно за ті вчинки, які могли скомпрометувати невинну жінку. Однак, його любов до неї була настільки глибока і безкорислива, що він не міг уявити вимушену розлуку, на якій наполягали чоловік і брат княгині. Після їх відходу він написав прощального листа до Віри Миколаївни, в якому вибачався перед нею за все і просив послухати L. van Beethoven. Son № 2, ор. 2. Largo Appassionato. Потім він відніс квартирній господині повернений йому браслет з проханням повісити прикрасу на ікону Божої Матері (за католицьким звичаєм), замкнувся у своїй кімнаті і застрелився, не бачачи сенсу в подальшому своєму житті. Желтков залишив посмертну записку, в якій пояснив — застрелився з причини розтрати державних грошей.
Віра Миколаївна, дізнавшись про смерть Г. С. Ж., запитала дозволу чоловіка і поїхала на квартиру самогубці, щоб подивитися хоча б раз на людину, яка стільки років сумирно любила її. Повернувшись додому, вона попросила Женню Рейтер зіграти щось, не сумніваючись, що та зіграє саме ту частину сонати, про яку писав Желтков. Сидячи в квітнику під звуки прекрасної музики, Віра Миколаївна притулилася до стовбура акації і плакала. Вона зрозуміла, що та любов, про яку говорив Аносов, про яку мріє кожна жінка, пройшла повз неї. Коли піаністка закінчила грати і увійшла до княгині, та стала цілувати її зі словами: «Ні, ні, — він мене пробачив тепер. Все добре.»

Основні події повісті

Іменини княгині Віри — отримання гранатового браслета від анонімного шанувальника
Розслідування — князь Василь Львович і Микола Миколайович знаходять відправника
Зустріч з Желтковим — розмова про його кохання до княгині
Прощальний лист — Желтков просить послухати сонату Бетховена
Самогубство Желткова — він застрелюється, не бачачи сенсу життя без коханої
Візит княгині — Віра їде на квартиру померлого, щоб побачити його
Музика Бетховена — княгиня слухає сонату і розуміє справжню любов

Символіка гранатового браслета

Гранатовий браслет у повісті є символом чистої, безкорисливої любові. Зелений гранат — рідкісний камінь, що символізує унікальність почуттів Желткова. Браслет передається з покоління в покоління в родині Желткова і має особливе значення — він приносить щастя в коханні.
Княгиня Віра спочатку не розуміє значення цього подарунка, але після смерті Желткова і прослуховування музики Бетховена вона усвідомлює, що пропустила справжню любов.

Тема справжньої любові

Повість «Гранатовий браслет» розкриває тему справжньої, безкорисливої любові, яка не потребує взаємності. Желтков любить княгиню Віру настільки глибоко, що готовий померти заради неї, не вимагаючи нічого натомість. Його любов чиста, благородна і безмежна.
Куprін показує, що справжня любов рідкісна і цінна, і не кожен здатний її розпізнати і оцінити. Княгиня Віра зрозуміла це тільки після смерті свого шанувальника, коли було вже пізно.