"Гайдамаки": аналіз поеми Тараса Шевченка
27 січня 2025 р.•
Поема "Гайдамаки" Тараса Шевченка належить до історико-героїчної, соціально-політичної поеми та є одним з найважливіших творів автора. Твір заснований на реальних подіях 1768 року — повстанні на Правобережній Україні під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти, відомому під назвою Коліївщина.
Паспорт твору
Автор: Тарас Шевченко
Літературний рід: ліро-епос
Жанр: історико-героїчна, соціально-політична поема
Напрям (течія): романтизм (виняткові особистості в трагічних обставинах) із елементами реалізму (соціально-політична дійсність)
Система віршування: поєднання силабо-тоніки, силабіки, ритмізованої оповіді ("шевченківський вірш")
Віршовий розмір: різномаїття розмірів
Римування: різноманітне
Строфа: різноманітна строфіка й наявність нестрофічних фрагментів
Тема та ідея
Тема: боротьба українського народу проти польського панування (соціального, політичного й релігійного гніту). В основі поеми реальні події 1768 року — повстання на Правобережній Україні під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти, відоме під назвою Коліївщина, метою якого було звільнення України від польського панування та єврейського знущання й приниження, ліквідація уніатської церкви, відновлення Гетьманської держави.
Ідея: заклик до боротьби за незалежність, возвеличення національно-визвольного руху в Україні та його народних героїв; засудження нікчемності, боягузтва, історичного безпам'ятства українців.
Провідні мотиви
У поемі розкриваються мотиви "історичне безпам'ятство українців", "патріотизм", "соціальна справедливість", "національне відродження", "щире кохання", "людина-герой", "релігійне протистояння".
Композиція
Твір складається зі вступу, "Інтродукції", 10 розділів ("Ярема", "Конфедерати", "Титар", "Свято в Чигирині", "Треті півні", "Червоний бенкет", "Гупалівщина", "Бенкет у Лисянці", "Лебедин", "Гонта в Умані"), "Епілогу", "Передмови" й звернення "Панове субскрибенти!". Композиційною особливістю поеми є наявність двох своєрідних вступів: перший — лірично-філософський пролог; другий — історично-полемічний пролог під назвою "Інтродукція".
Вступ: Ліричний герой розмірковує над скороминущістю життя, над своїм талантом (любов до України) і своїм безталанням (любов ця нікому не потрібна), показує, що в той час, як йому не дають спокою думи про долю своєї Вітчизни, мови, козацької слави, багато українців вважають це маячнею, не вартою уваги.
Епілог: Ліричний герой (автор) згадує своє дитинство й сльози від розповідей діда про Коліївщину, титаря — розповідь про страшну смерть Гонти, про долю Залізняка, Галайди — гайдамаччина минула, а кривда лишилася — Січ зруйнована, козацькі могили забуті й розриті.
Головні герої та їх образи
Максим Залізняк — реальна особа, ватажок гайдамацького повстання; трагічний образ патріота.
Іван Гонта — реальна особа, ватажок гайдамацького повстання; суворий і грізний месник, для якого основним у житті є визволення рідної землі; людина-патріот, яка свідомо йде на невимовні страждання й муки. Один з найтрагічніших епізодів — Гонта ріже власних дітей-католиків, після чого таємно в сльозах ховає синів.
Ярема Галайда — вигаданий персонаж, "сирота убогий", наймит корчмаря Лейби; романтичний герой, який кохає Оксану; наділений винятковими, гіперболізованими рисами; показаний у динаміці: на початку поеми — це звичайний селянин; з часом — мужній месник.
Оксана — кохана Яреми.
Титар — батько Оксани.
Волох — "божий чоловік", кобзар.
Гайдамаки — узагальнений образ повстанців, людей різного соціального стану, що діють як цілісна могутня сила.
Сюжетні епізоди
У розділі "Червоний бенкет" змальовано жахливі картини повстання: усе в полум'ї й крові, Залізняк запримічає Ярему й дає йому прізвисько Галайда, Ярема довідується про вбивство титаря та вирушає мститися.
У розділі "Гонта в Умані" показано різанину ляхів в Умані, а також один з найдраматичніших епізодів: ксьондз-єзуїт приводить до Гонти його малих дітей-католиків, і Гонта ріже власних дітей заради справи визволення України.
Художні засоби та стилістичні фігури
У творі використано увесь арсенал художніх засобів, особливу роль відіграють вставні елементи — народні пісні, виконувані кобзарем, авторські відступи, екскурси в минуле. Поєднання двох планів: загального та конкретного, що створює широку картину історичних подій та їх впливу на окремих людей.
Історичне значення
Поема "Гайдамаки" має величезне значення для української літератури та національної свідомості. Твір звертається до героїчного минулого українського народу, нагадує про боротьбу за свободу та національну гідність. Автор показує, що гайдамаччина минула, але кривда лишилася, а козацькі могили залишилися забутими й розритими.
Коментарі