"Хлопчик-фігурка": переказ
28 серпня 2025 р.•
«Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» переказ твору І. Калинця — це історія про фантастичну істоту, яка ожила з дитячого малюнка.
Початок історії
Пізньої осені Ганнуся поверталася додому трамваєм. На запотілих вікнах вона намалювала фігурку людини в окулярах: вийшов Хлопчик-Фігурка. Коли Ганнуся виходила, то почула, що її кличе Хлопчик-Фігурка (Ха-еФ). Вона здивувалася та все ж посадила Ха-еФа у ранець, в альбом для малювання.
Увечері дівчинка відкрила альбом і попросила Ха-еФа зійти з його сторінки, бо за такий малюнок могла отримати від вчителя двійку. Ха-еФ любив альбоми і попросив дівчинку розмалювати його кольоровими олівцями.
Пригоди в школі
На жаль Ганнуся забула про Ха-еФа і в школі учитель малювання був здивований побачивши такий дитячий малюнок в її альбомі. Біля нього він поставив знак питання. Ганнуся пояснила, що просто бавилася, та й в реальну історію б вчитель не повірив.
Ха-еФ зайшовся і подумав, що той знак питання додає йому таємничості. Він вирішив написати оповідання замість Ганнусі. Коли вчителька літератури попросила дівчинку прочитати твір, всі уважно слухали і плескали. Ганнуся показала портрет Ха-еФа.
Нові друзі
Соломійка позичила в Ганнусі Ха-еФа, щоб легше було писати оповідання. Коли вона почула голос — то аж стрепенулася від несподіванки — говорив Ха-еФ:
— Не журися, Соломійко, іди спати. Я щось придумаю.
Так вони познайомилися. Ха-еФ вирішив написати друге оповідання про свій життєпис у печері, де його торкнувся маленький Івасик під час татарської навали.
Комп'ютерні пригоди
Богданко із рисунком підійшов до комп'ютера і став відшукувати гру. Ха-еФ вирішив створити гру, де дівчинка малює його крейдою на тротуарі, а двірничка стирає шваброю. Богданко швидко навчився вигравати.
Ха-еФ написав третій життєпис про своє життя в пам'яті комп'ютера. Богданко вирішив видрукувати Ха-еФа на папері, щоб він став вільним.
Розв'язка
Учителька не повірила, що оповідання Богданко написав сам. Хлопчик розказав про Ха-еФа. Ганнуся й Соломійка підтвердили його слова.
Довелося всім повірити в існування Ха-еФа, що пише свої життєписи. До того ж через «хв». Хіба це не доказ? Врешті сам Ха-еФ подав голос, запевнюючи всіх, що він напише кожному учневі свою біографію. Тільки істота, що задоволена собою, може це зробити, запевнив він на цілий клас.
Мораль твору
Письменник майстерно переносить читача в яскравий світ дитячої фантазії, де намальований герой не тільки оживає і спілкується з творцем, а постійно розширює коло друзів, допомагає їм. У цьому Ха-еФ бачить свою життєву місію, і, виконуючи її, задоволений собою.
Мені здається, що оця пригода трапилася тільки тому, що Ганнуся мала необережність дорисувати Ха-еФові на трамвайній шибці окуляри. Тому він такий розумний. Буває ж таке! Хіба ні?