"Хлопчик-зірка" читати. Оскар Уайльд

Якось двоє бідних Лісорубів поверталися додому, продираючись через великий сосновий ліс. Була зимова ніч, стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою укривав землю й гілля дерев, і коли Лісоруби продиралися крізь хащі, навкруги, потріскуючи, ламались перемерзлі галузки, а коли вони підійшли до Гірського Водоспаду, то побачили, що він нерухомо завис, бо його поцілувала Крижана Королева.

Був такий холод, що навіть звірі й птахи не знали, що робити, і всі вони були дуже здивовані.

Однак Лісоруби були звиклі до холоду і не звертали на нього уваги. Вони йшли один за одним, а найстарший ніс сокиру. Коли вони досягли краю лісу, вони побачили зірку, що сяяла над селом, яке лежало в долині. Це була зірка, яка впала з неба.

Вони поспішили до неї і знайшли, що це була не зірка, а маленька дитина, завернена в золоті тканини, що лежала в снігу.

Один з Лісорубів сказав: «Це знак нещастя, бо зірки падають з неба тільки тоді, коли має статися щось погане».

Але другий Лісоруб відповів: «Ні, це знак щастя, бо ця дитина була послана з неба, щоб принести радість у наш будинок».

Вони взяли дитину і понесли її додому. Дружина Лісоруба була дуже рада, коли побачила дитину, і вони вирішили залишити її собі.

Дитина була дуже красива, але мала кам'яне серце. Вона була жорстокою до всіх, хто був слабший за неї, і не мала співчуття до страждань інших.

Одного разу до села прийшла стара жебрачка, яка шукала свого сина. Вона побачила Хлопчика-Зірку і впізнала в ньому свого сина, якого вона втратила багато років тому.

Але Хлопчик-Зірка відмовився визнати її своєю матір'ю і прогнав її геть, сказавши, що він походить від зірки, а не від такої бідної жінки.

Після цього вчинку Хлопчик-Зірка був перетворений на бридку жабу-ропуху. Він зрозумів свою помилку і вирішив знайти свою матір, щоб попросити у неї пробачення.

Він пройшов багато випробувань, терпів приниження та образи від людей, але не здавався. Він звільнив бідне Зайченя від пастки мисливця і пожертвував собою задля прокаженого.

Нарешті він знайшов свою матір і навколішках випросив у неї пробачення. Матір пробачила його, і він знову став красивим, але тепер мав добре серце.

Хлопчик-Зірка став милосердним і справедливим до всіх володарем. Він нікому не дозволяв поводитися жорстоко з птахами й звірами і вчив усіх любові, добра та милосердя.

Лісорубу та його дружині він послав багато дорогих подарунків, а дітей зробив вельможами.