«Хотів би я в слово єдине…» аналіз
29 травня 2024 р.•
Вірш «Хотів би я в слово єдине…» Генріха Гейне є одним з найвідоміших творів німецького поета, що входить до збірки «Книга пісень». Цей ліричний твір втілює в собі всю глибину романтичних переживань та демонструє майстерність автора у передачі тонких емоційних нюансів кохання.
Основні відомості про твір
Автор: Генріх Гейне
Збірка: «Книга пісень»
Цикл: «Знову на батьківщині»
Віршовий розмір: тристопний амфібрахій
Жанр: ліричний вірш, елегія, медитація
Тема та ідея твору
Тема вірша — прагнення ліричного героя вмістити своє кохання в єдиному слові та донести його до коханої. Головна ідея полягає в тому, що справжнє кохання потребує постійного висловлювання, і кохана повинна чути слова кохання кожну хвилину.
Ліричний герой прагне вмістити своє кохання в одному слові, хоче, щоб це слово почула кохана. Це відображає романтичне бажання досягти ідеалу в коханні та передати всю глибину почуттів одним жестом.
Художні засоби
У вірші використано різноманітні художні засоби:
- Епітети: «вільний вітер», «душа смутна», «очі ясні»
- Персоніфікація: вітру та печалі
- Звертання: до коханої
- Метафори: слово як носій душі
Традиційні фольклорні епітети (смутна дума, вільний вітер, ясні очі) надають віршу особливого звучання, стилізуючи його під народну пісню. Персоніфікація образів вітру і печалі також ріднить твір з фольклором.
Особливості композиції
Вірш має форму маленького листа до коханої жінки. Композиція будується на контрасті між бажанням висловити все в одному слові та неможливістю цього зробити.
Настрій твору — ліричний, сповнений ніжності та сумної краси. Вірш звучить як прекрасна і водночас сумна мелодія кохання.
Романтичні риси
Твір є взірцем романтичної лірики, адже він сповнений суму, переживань ліричного героя, який постає перед нами глибокою особистістю, здатною на сильні почуття.
У жанровому аспекті цій поезії притаманні риси елегії (сумного вірша) і медитації (вірш-роздум). Образ коханої детально не розкривається, але глибина почуттів до неї ліричного героя дозволяє уявити її чесноти.
Переклад та мовні особливості
Вірш у перекладі Л. Первомайського зберігає мелодійність оригіналу. Перекладач є, певною мірою, співавтором Г. Гейне у доборі зображувально-виражальних засобів та елементів поетичного синтаксису.
У поезії відчутний підтекстовий смисл — справжнє кохання безкорисливе і вічне. Вірш Г. Гейне дуже мелодійний і легко запам'ятовується.
Повний текст вірша
Хотів би я в слово єдине
Вмістити всю душу смутну,
Віддать його вільному вітру —
Нехай би одніс в далину.
Нехай би печаль в отім слові
До тебе моя попливла,
Щоб ти її кожну хвилину
Почути, кохана, могла.
І навіть, коли серед ночі
Заплющиш ти очі ясні,
І тут щоб знайшло моє слово
Тебе у найглибшому сні
Переклав Л. Первомайський