«Грицева шкільна наука» Івана Франка: аналіз оповідання

8 вересня 2025 р.•

Оповідання «Грицева шкільна наука» Івана Франка — це гостра критика старої освітньої системи в Україні. Твір показує, як жорстокі методи навчання і бездушні вчителі знищували дитячу допитливість та інтерес до знань.

Паспорт твору

Автор: Іван Франко
Жанр: оповідання
Рік написання: 1890

Тема: правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів між собою та учнів з учителями.

Ідея: засудження жорстоких, бездушних методів навчання, що калічили дітей фізично і духовно. Школа, яка має виховувати і навчати, перетворювалася на справжню каторгу.

Герої оповідання

Гриць — головний герой, маленький сільський хлопчик, що виростав на лоні природи, під опікою люблячих батьків, змалку привчений до праці. Він з радістю йде до школи, передбачаючи цікаве навчання різним наукам.

Та замість радості та добрих уроків він зустрів щоденну бійку, безглузді методи навчання, які врешті-решт зовсім вбили в хлопця інтерес до шкільної премудрості. Після року навчання «Гриць вертав додому якраз такий мудрий, яким був перед роком». З усієї шкільної науки виніс він лише безглузде «а баба галамага».

Учитель (Професор) — вчитель вважав Гриця й більшість його однокласників «туманами вісімнадцятими». Це бездушний педагог, який знав лише один засіб впливу на учнів — різку. Він був далекий від живого життя і не розумів дітей.

Сусідський хлопчик Лучка — «звичайно тільки й робив на пасовиську, що копав ямки, ліпив паски з болота та пересипався порохом. Про гусей він не дбав зовсім, і вони ходили самопас». Цей хлопчик, що не вчився в школі, залишився веселим і безтурботним.

План оповідання

Гриць-пастушок
Батько веде хлопчика до школи
Неласкавий прийом
Важка наука
Мрії батьків Гриця про подальше навчання сина
Гуси під наглядом сусідського хлопчика
Як гусак присоромив Гриця

Цитатна характеристика Гриця

На початку оповідання Гриць йде до школи: «зовсім у зміненім вигляді, у нових чобітках, у новім повстянім капелюшку і червоним ременем підперезаний». Це щасливий, радісний хлопчик, що з нетерпінням чекає на навчання.

Після року в школі: «вихуд та поблід і ходив увесь час, мов сновида». Школа знищила його здоров'я і радість життя.

Наприкінці: «був зламаний, засоромлений. Гусак в одній хвилі перейняв і повторив ту мудрість, що коштувала його рік науки!» Це найгірше — коли навіть гусак може повторити те, чого хлопчик вчився цілий рік, стає зрозуміло, наскільки безглуздою була ця наука.

Ідейний зміст твору

Читаючи це оповідання, стає сумно та страшно за те, які часи були колись на землі — коли жорстокі, бездушні вчителі знали лише один засіб впливу на учнів — різку, коли далекі від живого життя шкільні предмети перетворювали роки навчання на справжню каторгу.

Школа калічила дітей як фізично, так і духовно. Замість того, щоб розвивати природну допитливість і любов до знань, вона придушувала будь-яке бажання вчитися. Замість того, щоб готувати дітей до життя, вона робила їх нещасними і травмованими.

Іван Франко гостро критикує таку освітню систему. Він показує абсурдність методів навчання, жорстокість вчителів і те, як вся ця система знищує дитячі душі. Письменник закликає до гуманного ставлення до дітей, до осмисленого навчання, що ро��звиває, а не придушує.

Актуальність твору

Хоча оповідання написано в 1890 році і описує старі часи, його ідеї залишаються актуальними. Твір нагадує нам про важливість гуманного підходу до освіти, про необхідність поважати дитячу особистість, розвивати природні здібності, а не придушувати їх.

«Грицева шкільна наука» — це заклик до освітян бути чуйними, розумними, терплячими. Це нагадування батькам про те, що треба захищати своїх дітей від жорстокості та несправедливості. І це урок для всіх нас: освіта має дарувати радість пізнання, а не перетворюватися на тортури.

Фінал оповідання, коли гусак повторює «а баба галамага», став символічним. Він показує абсурдність такого навчання, коли за цілий рік дитина не отримує нічого корисного, лише заучує безглузді фрази. Це гіркий сарказм Івана Франка над старою освітньою системою.