"Гімн": аналіз вірша Івана Франка

27 жовтня 2025 р.•

Вірш «Гімн» Івана Франка належить до неоромантичної лірики та відображає віру поета в майбутнє України, творче начало в людині й нації. Твір сповнений оптимістичного пафосу та віри у перемогу людського духу над злом.

Паспорт твору

Автор: Іван Франко

Літературний рід: лірика

Жанр: гімн

Напрям: модернізм

Течія: неоромантизм із елементами критичного реалізму

Система віршування: силабо-тонічна

Віршовий розмір: 4-стопний хорей

Римування: кільцеве + паралельне (аббаввггдд)

Строфа: десятивірш (децима)

Тема та ідея

Тема: поступ; творче начало в людині й нації; доля народу й України на історичному роздоріжжі й у перспективі на майбутнє.

Ідея: утвердження думки про незнищенність людського творчого духу, віра у світле прийдешнє України; викриття зла ("попівські тортури, тюремні царські мури", "муштроване військо", "шпіонське ремесло"), що падає під тиском волі й духу "міліонів".

Провідні мотиви

У вірші розкриваються ключові мотиви:

"національне відродження"
"віра в майбутнє, у людський геній"
"просвіта як шлях у майбутнє"
"творче начало в людині"
"знищення зла"
"воля"

Образність та символіка

Образи людей:

Міліони — народ, який прозрів
Сини — майбутнє нації
Попи, царі, військові, шпіони, тюремники — зло минулого
"Вічний революцйонер" — дух, наука, думка, воля

Образи предметів і явищ:

Хати мужицькі, верстати ремісницькі, місця недолі й сліз
Зла руїна — минулий світ, який падає під тиском нового життя
Лавина — знищення зла
Розвидняющийся день — прийдешнє

Символічні образи:

Головним символом твору є "вічний революцйонер" — символ одвічного прагнення людини до кращого, творчого начала в людині; "дух, наука, думка, воля".

Художньо-стильові особливості

У творі використано різноманітні художні засоби та стилістичні фігури: епітет, порівняння, гіпербола, метафора, метонімія, синекдоха, анафора, риторичне питання, антитеза.

Композиція вірша підпорядкована ідеї твору: спочатку викривається зло минулого, потім утверджується сила народного духу, яка знищить це зло. Фінал сповнений віри у світле майбутнє.

Історико-літературний контекст

"Гімн" І. Франка за своїм пафосом близький "Заповіту" Т. Шевченка. Обидва твори сповнені віри у майбутнє нації та перемогу духу над злом.

Ідея про наближення змін і перемогу людського духу знаходить свій розвиток у поемі "Мойсей", де Франко розкриває теми вождя та народу, волі та рабства через символічний образ біблійного пророка.