“Інфанта” (Микола Вороний): аналіз
27 січня 2025 р.•
Поезія “Інфанта” Миколи Вороного, написана у 1907 році, є одним із найяскравіших творів українського символізму. У ній автор створює узагальнений ідеал жіночої краси, вишуканості й шляхетності, натхненний живописом іспанського художника Дієго Веласкеса. Твір є гімном мрії, гармонії та вічній красі.
Паспорт твору
Автор — Микола Вороний
Рік написання — 1907 (остаточна редакція – 1922)
Літературний рід — лірика
Вид лірики — інтимна, філософська
Жанр — ліричний вірш
Напрям — модернізм
Течія — символізм
Тема: оспівування ідеалізованого жіночого образу, мрії про неземну красу та гармонію.
Ідея: возвеличення краси, що облагороджує душу, та прагнення до ідеалу, який допомагає долати буденність.
Основний мотив: “захоплення красою – шлях до гармонії”.
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб
Римування — кільцеве (АББА)
Символічні образи та художні засоби
Твір побудований на грі символів та асоціацій. Ліричний герой, втомлений від буденності (“сірих днів”), знаходить розраду у світі мрій та мистецтва.
Символічні образи:
- Інфанта — символ ідеальної, неземної краси, мрії, гармонії.
- Революція — символ руйнування старого світу, хаосу, дисгармонії.
- Голуби — символ чистоти, святості, миру.
- Акорди, фрески, гобелени — символи мистецтва, що єднає різні епохи.
Художні засоби:
- Епітети: “оксамити пурпурові”, “побожні дами”, “кольори неземні”.
- Метафори: “дзвонити в струни мрій”, “в душі моїй відгук”, “сніжне поле”, “мури сірі”.
- Порівняння: “Ви, як жива”.
- Антитеза: протиставлення світу мрій (“старовинний замок”) і реальності (“сірі дні”, “революція”).
Композиція та сюжет
Вірш складається з чотирьох строф. Композиційно він є ліричним монологом-зверненням до Інфанти, образ якої, ймовірно, навіяний портретами іспанської принцеси Маргарити Австрійської пензля Веласкеса.
Ліричний герой бачить у портреті не просто зображення, а живу душу, втілення ідеалу. Він подумки переноситься в минуле, а потім знову повертається в сучасність, де вирує революція. Контраст між двома світами підкреслює прагнення героя втекти від жорстокої реальності у світ краси й гармонії.