Іван Франко: біографія для дітей

29 жовтня 2025 р.•

Іванові Яковичу Франку судилася незвичайна доля: син сільського коваля завдяки таланту і титанічній праці сягнув вершин світового письменства. Його життя — це приклад того, як наполегливість і любов до знань можуть подолати будь-які перешкоди.

Дитячі роки

Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Львівщині. Тут 27 серпня 1856 року в сім'ї сільського коваля Якова Франка народився син Іван, якому судилося стати гордістю України.

Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні, які назавжди запали в дитячу душу. Марія Кульчицька, мати Івана Франка, поетично обдарована натура, знала багато пісень, любила співати. Малий Ясьо (так вона звала старшого сина) вслухався в її спів і запам'ятовував багато задушевних ліричних пісень, коломийок, співанок.

У своїх спогадах та оповіданнях Іван Франко часто підкреслював, що саме в батьківській оселі, у кузні засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали рясні сходи знань.

Навчання

Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. На шостому році Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну. Галичина тоді була під владою Австро-Угорської імперії. Обдарований хлопчина швидко навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами.

Після двох років навчання батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німецької школи при монастирі. Юнак виявляв неабиякі здібності до навчання.

З осені 1867 року Франко навчається в Дрогобицькій гімназії, яку закінчив із відзнакою. Товариш гімназійних років Іполит Погорецький згадував: «У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав… При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».

Важкі випробування

Навесні 1865 року Франка спіткало тяжке горе й перше велике випробування — смерть батька. Залишившись з чотирма малими дітьми, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика. Іван Франко глибоко поважав вітчима.

1872 року, коли Іван закінчував 5-й клас, друге велике горе впало сумною тінню на його юність: не стало найдорожчої людини — матері. Про цей страшний день він писав: «Рано в суботу я сидів у школі, і на мене напала страшна, ненатуральна, шалена веселість… Прийшовши на квартиру, я почув… що мама вмирає, як стій побіг піхотою до Нагуєвич. Я прибіг пополудні, мокрий до нитки, і застав маму конаючу…»

16-річний учень гімназії з Дрогобича залишився круглим сиротою. Вітчим бачив гарячий потяг юнака до навчання, допомагав йому як міг. І до хати свого вітчима та його сім'ї приїжджатиме Іван, як до рідної.

Любов до книг

З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, книги з якої читали й інші учні. Він був найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків. Говорив, що коли йому захочеться вночі знайти книгу в темряві, він зробить це безпомилково.

До кінця життя його рідко можна було зустріти без книжки в руках, бо, за його словами:

Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.

На час закінчення гімназії в бібліотеці Івана Франка було близько 500 книг, серед них — зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міцкевича, біблійна поезія.

Початок творчого шляху

В гімназії виявилося неабияке обдарування Франка, особливо любив він писати твори. 1874 року на сторінках львівського студентського журналу «Друг» з'явилася перша поезія Франка — «Народна пісня».

Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок» та інші.

Значення творчості Франка

Іван Франко став не просто письменником — він став символом незламності українського духу, прикладом того, як важка праця та талант можуть перемогти будь-які життєві негаразди.

Його твори вчать дітей доброті, справедливості, любові до рідного краю. Казки Франка не просто розважають, а й виховують, допомагають зрозуміти важливі життєві цінності.

Життя Івана Франка доводить: не важливо, в якій родині ти народився, важливо, скільки в тебе бажання вчитися, працювати і робити цей світ кращим.