Катерина (скорочено): переказ поеми Тараса Шевченка
25 липня 2024 р.•
Поема «Катерина» Тараса Шевченка — це трагічна розповідь про долю простої української дівчини, яка покохала російського офіцера. Через це кохання вона зазнала осуду суспільства, зради та втратила найдорожче. У цьому скороченому переказі ми простежимо головні події твору.
Закоханість і зрада
Молода селянська дівчина Катерина, незважаючи на застереження батьків, закохується в російського офіцера Івана. Вона проводить з ним таємні зустрічі, аж поки чутки про їхні стосунки не розходяться по всьому селу. Коли військо вирушає в похід до Туреччини, офіцер залишає Катерину, обіцяючи повернутися й одружитися. Дівчина залишається сама, вагітна, з тавром «покритки».
Вигнання з дому
Народження позашлюбної дитини стає для батьків Катерини страшним ударом. Не витримавши сорому та осуду односельців, вони виганяють доньку з дому разом із немовлям. Мати в сльозах дорікає Катерині за непослух, а батько, хоч і з болем у серці, наказує їй іти шукати свого коханого в Москві.
Довгі поневіряння
Катерина з сином Івасем на руках вирушає в далеку й небезпечну подорож. Вона живе з милостині, ночує, де доведеться, і не втрачає надії знайти батька своєї дитини. Зима застає її в дорозі, виснажену та зневірену. Одного разу вона випадково зустрічає загін солдатів і серед них — свого коханого Івана.
Остання зустріч і трагічний кінець
Проте Іван, побачивши її, робить вигляд, що не впізнає, і наказує солдатам прогнати «божевільну». Катерина благає його хоча б забрати сина, але офіцер тікає. У відчаї дівчина залишає дитину на дорозі, а сама біжить до лісу і топиться в ополонці. Хлопчика знаходять лісники й забирають до себе.
Роки потому маленький Івась стає поводирем у сліпого кобзаря. Одного разу повз них проїжджає карета, в якій сидить пан зі своєю родиною. Цей пан — Іван, батько хлопчика. Він упізнає свого сина, але відвертається і їде далі, залишаючи його назавжди.