Казка «Лисичка та журавель»

Українська народна казка «Лисичка та журавель» — одна з найвідоміших і найпопулярніших казок, яку діти знають змалечку. Вона розповідає про дружбу двох різних за характером і статурою істот та навчає важливому життєвому правилу.

Текст казки

Були собі лисичка й журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі. Кличе лисичка журавля до себе в гості:
— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе, як для себе.
От приходить журавель на ласкаві запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:
— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить. А лисичка як узялася до страви — лизь та лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вилизькала. Вилизькала та до журавля:
— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.
— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.
— А прийду, журавлику, прийду, лебедику!
На тому й розійшлися. От уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, зварив, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:
— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навпомацки, і зазирати, й нюхати. Нічого не вдіє!
А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:
— Оце ж,— каже,— вибачай, лисуню, що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю на гостину.
Ох і розгнівилася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!
Та від того часу й не приятелює з журавлями.

Аналіз казки

Жанр: казка про тварин (народна)
Тема: дружба між різними за характером і статурою істотами; хитромудре частування.
Ідея: застереження про те, що не варто чинити з іншими так, як не хотів би, щоб чинили з тобою.
Основна думка: як відзовешся, так і відгукнеться; кожен отримує те, що заслуговує своєю поведінкою.

Головні герої

Лисичка — хитра, підступна, думає лише про себе. Запрошує журавля в гості, але подає їжу так, щоб тільки вона могла її з'їсти.
Журавель — розумний, винахідливий, не залишається в боргу. Розуміє, що лисичка вчинила нечесно, і платить їй тією ж монетою.

Повчальний зміст

Казка містить важливі життєві уроки:
  • Взаємоповага: треба поважати особливості інших і враховувати їх
  • Чесність у стосунках: не варто обманювати друзів або гостей
  • Справедливість: кожен отримує те, що заслуговує
  • Наслідки вчинків: твої дії повернуться до тебе
Казка демонструє принцип «як відзовешся, так і відгукнеться». Лисичка спершу обдурила журавля, і він відповів їй тим самим. Це справедлива розплата за хитрість.

Художні особливості

Повтори: «журавлику», «лебедику» — створюють ритм, роблять казку милозвучною.
Антитеза: протиставлення двох ситуацій — гостина у лисички і у журавля.
Діалоги: живі розмови героїв роблять казку динамічною.
Гумор: комічна ситуація, коли кожен із героїв не може поїсти в гостях.
Справедливий фінал: журавель відповідає лисичці тією ж хитрістю, що вона застосувала до нього.