"Казка про рибалку та рибку": стислий переказ

Казка "Казка про рибалку та рибку" Олександра Пушкіна розповідає про старого рибалку, який випустив золоту рибку, а його жадібна дружина вимагала все більше і більше, поки не втратила все. Цей скорочений переказ допоможе швидко ознайомитися з основним сюжетом казки.

Початок історії

Старий з дружиною живуть біля моря. Старий заробляє собі на прожиток риболовлею, і одного разу в його сіті попадається незвичайна золота рибка, здатна говорити людською мовою. Вона обіцяє дати викуп і просить відпустити її в море, але старий відпускає її, не просячи нагороди.
Повернувшись додому, він розповідає дружині про те, що сталося. Вона сварить його і змушує повернутися до моря, покликати рибку і попросити хоча б нове корито. Біля моря старий кличе рибку, яка з'являється і обіцяє виконати його бажання, кажучи: «Не журися, іди собі з Богом».

Зростання апетитів

Повернувшись додому, він бачить у дружини нове корито. Однак «апетити» старої все зростають — вона змушує чоловіка повертатися до рибки знову і знову, вимагаючи для обох, а потім тільки для себе, все нових і нових незаслужених нагород: отримати нову хату, бути стовбовою дворянкою, бути «вільною царицею», бути «володаркою морською».
Море, до якого приходить старий, поступово змінюється від спокійного до штормового. Ставши дворянкою, стара демонструє зневагу до джерела її успіхів, чоловіка, а, побувавши царицею, і зовсім його виганяє.

Кінець історії

Під кінець вона кличе чоловіка назад і вимагає, щоб рибка зробила її «володаркою морською», причому сама рибка повинна стати їй слугою. Рибка не відповідає на прохання старого, а коли він повертається додому, то бачить стару, позбавлену всього дарованого. Сидить стара біля старого розбитого корита.
Так і з'явилася приказка «залишитися біля розбитого корита» — тобто, погнатися за великим, а залишитися ні з чим.

Коментарі