«Кентерберійські оповідання»: характеристика героїв
5 жовтня 2025 р.•
У творі Джеффрі Чосера «Кентерберійські оповідання» представлені персонажі з різних соціальних верств англійського суспільства епохи Середньовіччя, кожен з яких має свої особливості та риси характеру.
«Кентерберійські оповідання» характеристика героїв
У «Кентерберійських оповіданнях» показані практично представники всіх верств англійського суспільства часів Середньовіччя.
Вищий світ (представники - Лицар, Сквайр, церковні служителі);
Вчені люди (представники - Лікар, Юрист);
Землевласники (представник Франклін);
Власники (представники - Мельник, Мажордом);
Купецький клас (представники - Шкіпер, Купець);
Ремісники (представники - Красильник, Тесляр, Ткач, і так далі);
Нижчий клас (представник Орач).
У «Кентерберійських оповіданнях» можна побачити поділ героїв на негативних і позитивних.
Позитивні герої: священик, орач, лицарь, друга черниця, студент, сквайр, абатиса, ченець, лікар, юрист, батський ткач, слуга каноніка.
Негативні герої: мельник, економ, мажордом, шкіпер, кухар, пристав церковного суду, продавець індульгенцій.
Найбільш ідеальними та бездоганними персонажами є священик та орач - два брати, які подорожують разом. Автор зображає їх без жодної іронії, показуючи як справжній зразок чесноти. Священик постає перед читачем як людина доброчесна, набожна, чесна, старанна та терпляча. Чосер називає його найкращим священиком, який служить прикладом того, яким має бути духовенство. Орач також володіє тими ж якостями, що й його брат.
Священик жив у бідності, але його справжнє багатство полягало в думках та вчинках. Він був освіченою та мудрою людиною, яка навчала прихожан Євангелію та давала їм добрі поради. Сам він жив праведно, був скромним у їжі та одязі. Незважаючи на власну бідність, він допомагав нужденним, іноді сам залишаючись без їжі. Завжди приходив до тих, хто потребував допомоги, навчаючи слову Божому та добрим справам, і сам слідував цим принципам у своєму житті.
Лицар також є ідеалізованим образом, і з опису видно, що автор справді захоплюється цим персонажем. Чосер показує, що лицар володіє всіма якостями, притаманними справжньому лицарю: честю, свободою, доблестю та відданістю. У його розповіді відображається справжня лицарська любов, галантне ставлення до жінок та все найкраще, що уособлює лицарство. Цей лицар брав участь у багатьох битвах проти язичників та сарацинів, ходив у похід на Литву та брав участь у захопленні Олександрії. Скрізь, де він бував, його шанували та поважали за мужність та чесність.
Студент також належить до позитивних персонажів, оскільки його цікавлять виключно знання. Автор високо оцінює студента за те, що той відмовився від мирських розваг на користь інтелектуального розвитку та навчання.
Сквайр також є позитивним героєм, але він поступається своєму батькові-лицарю, оскільки його керують не стільки лицарські ідеали, скільки прагнення завоювати прихильність дам та бути прийнятим у аристократичному колі.
Батська ткачиха має як позитивні, так і негативні риси. З одного боку, вона майстерна у своїй справі, досвідчена та енергійна жінка. З іншого боку, вона схильна до гордості та може бути жорстокою до тих, хто їй не подобається.
Лікар та юрист подібні між собою тим, що обидва добре володіють своїми професіями та якісно допомагають клієнтам. Проте їхня мотивація не зовсім чиста - вони працюють не стільки заради допомоги людям, скільки заради отримання високої оплати за свою працю.
Найбільш негативними персонажами є мельник та економ, оскільки обидва є професійними шахраями. Їхні розповіді сповнені непристойностей про невірних дружин. Обидва ставлять власну вигоду понад усе.
Шкіпер є звичайним піратом, який заробляв собі на життя грабунком чужих кораблів, наживаючись за рахунок чужої праці.
Найнижчі серед негативних персонажів - це пристав церковного суду та продавець індульгенцій. Обидва уособлюють зло та корусть. Їх цікавлять лише гроші, заради яких вони готові на будь-які вчинки, навіть найбільш підлі та гріховні.
Коментарі