«Хатина дядька Тома»: характеристика героїв з цитатами

«Хатина дядька Тома» образи героїв, їх опис та цитатна характеристика - Тома, Елізи, Джорджа Гарріса, Джорджа Шелбі, Єви Сен-Клер.

«Хатина дядька Тома» характеристика головних героїв

Дядько Том - головний герой, негр, спочатку раб сім'ї Шелбі, потім раб Гейлі, потім його господарем стає Сент-Клер, і останній - Саймон Легрі. Це чесна, добросерда, благочестива, наглядова, вразлива людина. Том змінив погляди багатьох героїв, ставлення до рабів. Його вбив Саймон Легрі.
Сім'я Шелбі:
Джордж Шелбі - син Шелбі, молодий господар. У дитинстві товаришував з Томом, вчив його грамоти. Коли бачить умираючого Тома, ховає його і відпускає всіх своїх рабів. Джордж імпульсивний, поривчастий, емоційний, але мудрий.
Містер Шелбі - старий господар. Любив і цінував Тома як цінного працівника, але був вимушений його продати.
Місіс Шелбі - любляча дружина та матір. Вона цінувала Тома і не хотіла, щоб його продали. Розумна леді, і красуня.
Сім'я Сен-Клер:
Огюстен Сен-Клер - господар. Легковажний, але лояльний і справедливий. Добре поводиться з рабами. Азартний, легкий на підйом, розумний і дотепний. Мав пристрасть до алкоголю. Прислухається до думки Тома, навіть після розмови з Томом, перестає пити, стає більш вдумливим, стриманим. Цей герой ненавидить рабство і думає про звільнення своїх рабів. Любить дочку Єву, і страждає, після її смерті.
Євангеліна «Єва» Сен-Клер - єдина дочка Огюстена і Марі. Юна, але дуже глибокодумно, розважлива дівчинка. Обожнює всіх слуг, особливо Меммі і Тома. Просить батька, щоб той звільнив їх. Вихована аристократкою, вона позбавлена егоїзму. Дівчинка помирає від туберкульозу.
Марі Сен-Клер - господиня, дружина Огюстена. Егоїстична, показна-релігійна жінка, повна протилежність дочки і чоловіка. Постійно на все скаржиться, не терпить, коли їй суперечать. Піднімає руку на своїх слуг. Після смерті чоловіка і доньки розпродає всіх слуг.
Офелія - кузина Огюстена, двоюрідна тітка Єви з Нової Англії. Ненавидить рабство, але недолюблює негрів. Сувора, цілеспрямована, чесна, справедлива жінка. Все робить своїми руками, не вдаючись до допомоги слуг, чим викликає подив і недовіру. Не любить Марі, обожнює Єву. Огюстена любить, але вважає його легковажним. Огюстен подарував їй дівчинку - негритянку на ім'я Топсі, яку жінка звільнила.
Альфред Сен-Клер - брат Огюстена, деспотичний та жорсткий. Має сина Енріка, схожого на нього самого; той зовсім не схожий на Єву, але дуже її любить.

«Хатина дядька Тома» характеристика Тома

Опис зовнішності Тома: «Біля столу сидів дядько Том - найперший помічник містера Шелбі... То був високий на зріст, кремезний, міцної будови чоловік, з лискучою чорною шкірою і обличчям суто африканського типу, поважним та розумним на вигляд, а до того ж завжди добрим і приязним. Весь його вигляд виказував спокійну впевненість і гідність, але водночас було видно, що це людина простосерда й довірлива. Том - добра, чесна людина з почуттям гідності. Він звик довіряти людям, до оточуючого світу ставиться з любов'ю та повагою».
Том став рідним для всіх мешканців маєтку, він ладен прийти на допомогу всім людям. На прикладі образу дядька Тома письменниця показує нам найкращі людські чесноти та ніби запитує: невже така людина має бути власністю іншої?
Том не тікає з рабства, він жертвує собою заради порятунку інших невільників, щоб садиба жила звичним життям, як і раніше: «Ні, я нікуди не піду. Нехай Еліза тікає - вона має на те право, і я не буду її відмовляти, їй таки інакше не можна. Але ж ти чула, що вона сказала! Коли вже доконче мають продати або мене, або всіх наших людей щоб усе тут пішло прахом, то нехай краще продадуть самого мене. Я можу знести своє лихо не гірше від інших».
Том у полоні Гейлі зберігає почуття гідності та свою здатність прийти на допомогу іншим людям. Він щиро співчуває своїм товаришам так само нещасним, намагається допомогти та полегшити їхні страждання.
Щира віра в Бога дає герою сили, щоб не очерствіти серцем та бачити в кожному безсмертну душу допомагає Томові пережити лихо.
В образі дядька Тома злилися всі людські чесноти, оспівані в Біблії. Автор підкреслює, що Том - набагато кращий, ніж його господарі. Образ Тома - узагальнений образ усіх невільників, що страждають у рабстві.

«Хатина дядька Тома» характеристика Елізи

Еліза виявилася мужньою людиною, заради порятунку свого сина вона зважилася на крок, який не під силу й дужому чоловіку.
На прикладі долі Гаррісів автор показує справжніх борців за скасування рабства. Це прості квакери, люди, що живуть власною працею та допомагають рабам-утікачам. Їхня позиція не пасивна, як у Сен-Клера та Шелбі, вони ладні зі зброєю в руках захищати Свободу та Рівність.

«Хатина дядька Тома» опис героїв

Дядько Том «Людина висока, з широкими плечима, обличчям розумним, добрим і благородним. Увесь його зовнішній вигляд свідчив про велике почуття власної гідності, довіри та душевної простоти». «Хазяїн завжди покладався на мене. Я не зраджував його, я ніколи не використовував перепустки без потреби. Хай продадуть мене одного, ніж знищиться вся фазенда».
Еліза «...в кімнату увійшла молода - років 25 - квартеронка. Досить було перевести погляд з цієї жінки на хлопчика, щоб впізнати в ній його матір. Такі ж великі темні очі з довгими віями, таке ж хвилясте чорне волосся».
Джордж Гарріс, чоловік Елізи «...наділений неабиякими здібностями мулат. Своєю привабливою зовнішністю та добрим ставленням він завоював любов працюючих на фабриці».
Єва «...дівчинка років шести, за якою доглядала немолода леді... Уявіть собі дитячу постать, в котрій немає ніякої незграбності, чиє обличчя полонило не тільки тонкими рисами, але й виразом мрійливої задумливості, легке, як хмарка, золотисто-каштанове волосся, глибокий одухотворений погляд блакитних очей...».
Місіс Емілі Шелбі. «... була жінка незвичайна, наділена великим розумом і добрим серцем. Доброта та великодушність підтримувались в ній релігійністю і твердими переконаннями, яким вона ніколи не зраджувала». «Я завжди щиро прагнула, як християнка, виконувати свій борг відносно цих нещасних, які повністю залежать від нас. Я піклувалася про них, вчила добру».

Коментарі