"Хотіла б я піснею стати...": аналіз вірша Лесі Українки

27 січня 2025 р.•

Ліричний вірш "Хотіла б я піснею стати..." Лесі Українки, написаний в 1899 році, належить до філософської лірики та є одним із найвідоміших творів автора. Твір розкриває бажання ліричної героїні стати піснею, що допомагає мріяти про щастя, радіти та долати життєві труднощі.

Паспорт твору

Автор: Леся Українка

Літературний рід: філософська лірика

Жанр: вірш

Рік написання: 1899

Віршовий розмір: тристопний амфібрахій

Римування: перехресне (АБАБ)

Тема та ідея

Тема: бажання ліричної героїні стати піснею, що допомагає мріяти про щастя, радіти та долати життєві труднощі.

Ідея: возвеличення людської мрії, що осягає найвищі висоти та найглибші глибини пізнання.

Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.

Провідні мотиви

У творі розкриваються мотиви волелюбності та творчості; прагнення творити красу і дарувати всім щастя.

Художні засоби та стилістичні фігури

Епітети: "хвилину ясну", "яснії зорі", "співом дзвінким", "хвилі прозорі", "морем хибким", "море гучне", "щастя таємне".

Порівняння: "ясніші, ніж зорі яснії", "гучніші, ніж море гучне".

Метафора: "Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким", "Полинути співом".

Уособлення: "вітер розносив луну", "лунали б … мрії і щастя".

Анафора (єдинопочаток): "щоб…".

Повтори: "ясніші… яснії", "гучніше… гучне".

Образна система

Художні образи:

Я (мрійниця) — лірична героїня, яка відчуває гармонію з природою та черпає в ній сили.

Пісня — виразник мрій ліричної героїні.

Вітер — воля та всюди-проникність.

Зорі — найвищі висоти, незбагненність.

Мрії — складова щастя ліричної героїні.

Щастя таємне — приховані мрії, можливо, нездійснені.

Море хибке — життєві труднощі.

Зорові образи: зорі ясні, вільний вітер, хвилі прозорі, море хибке.

Образи кольорів: яснії зорі, хвилі прозорі.

Слухові образи: луна вільного вітру, спів дзвінкий, гучний звук моря.

Історичне значення

Леся Українка мала могутню зброю – багату уяву, палке серце, величезний талант. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, "щастя… таємне", яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море.