«Княгиня Ольга» Олександра Олеся: вірш та аналіз

31 жовтня 2025 р.•

Поема Олександра Олеся «Княгиня Ольга» — це романтична історія про те, як проста перевізниця стала дружиною князя Ігоря та однією з найвидатніших правительок Київської Русі. Поет майстерно поєднує історичні факти з ліричним оповіданням про кохання з першого погляду.

Текст вірша «Княгиня Ольга»

Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.

Чарівка сама, як ранок,
Задивилася на світ...
Білий шус на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт.

Любо жити на цім світі,
Щастя любого ждучи...
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився уночі.

Дивний сон... Якісь палати,
Лицар в зброї на коні...
Ліс такий страшний, таємний...
Поле... Море вдалині.

Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з-під землі.
Лицар-велетень в кайданах,
Кров на білому чолі.

І замислилась красуня...
Згадка в серце їй вп'ялась...
Нагло шелест... Обернулась:
Перед нею — Ігор-князь.

На йому убрання просте,
Без оздоби, без відзнак,
Лук з залізними кінцями,
Збоку стр��ли, сагайдак.

Привітався з нею Ігор,
Попросив перевезти...
Загойдавсь на хвилях човен
І поволі став плисти.

І очей не зводить Ігор:
Що за дівчина-краса!
Заговорить: думка — сонце;
Очі — сині небеса.

Хто вона, чия і звідки,
Князь докладно розпитав,
А на другий день по неї
І сватів своїх послав.

І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була.

Літературний паспорт твору

Автор: Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба)

Збірка: «Княжа Україна» (1940)

Жанр: поема (ліро-епічний твір)

Вид лірики: історична, патріотична, з елементами романтичної

Тема: перше знайомство князя Ігоря зі своєю майбутньою дружиною Ольгою

Ідея: возвеличення краси й вірності княгині; показ того, що справжня велич не залежить від походження

Сюжет поеми: від простої дівчини до великої княгині

Частина 1: Ранок на річці (експозиція)

Тиха ідилічна картина: літній ранок, дівчина у човні на річці. Вона «чарівка сама, як ранок» — красуня, що милується світом. Життя здається їй прекрасним: «Любо жити на цім світі, щастя любого ждучи...»

Частина 2: Пророчий сон

Дівчина згадує дивний сон: палати, лицар на коні, війна, кров. Це пророчий сон про її майбутнє життя — вона стане княгинею, а її чоловік Ігор загине у бою з деревлянами («лицар-велетень в кайданах, кров на білому чолі»).

Частина 3: Зустріч (зав'язка)

«Нагло шелест... Обернулась: перед нею — Ігор-князь»

Випадкова зустріч, що змінить життя обох. Ігор у простому вбранні, без оздоби — він на полюванні.

Частина 4: Кохання з першого погляду

Ігор просить перевезти його через річку. І під час переправи закохується:

«І очей не зводить Ігор:
Що за дівчина-краса!
Заговорить: думка — сонце;
Очі — сині небеса»

Для Ігоря Ольга — не просто красива дівчина. Її думка — сонце (світла, мудра), очі — сині небеса (чисті, глибокі). Це ідеальний образ.

Частина 5: Одруження (розв'язка)

«І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була»

Найважливіше — Ольга стала вірним другом Ігорю. Не лише дружиною, а саме другом — рівноправним партнером, порадницею.

Історична Княгиня Ольга: мудра правителька

Олесь не описує у вірші подальше життя Ольги, але історично це була видатна постать:

Після смерті Ігоря:

Коли деревляни вбили князя Ігоря (прив'язали за ноги до двох зігнутих дерев і розірвали), Ольга стала регентшею при малолітньому синові Святославі.

Помста деревлянам:

Ольга жорстоко помстилася за смерть чоловіка. За легендою, вона спалила столицю деревлян Іскоростень за допомогою голубів, до лапок яких прив'язала тліючі віхті. Це свідчить про її хитрість та рішучість.

Мудре правління:

Княгиня Ольга володарювала дуже мудро і зміцнювала державу. Вона провела адміністративну та податкову реформи, встановивши «уроки» (розмір данини) та «погости» (місця збору данини).

Перша християнка:

Ольга першою з київських правителів прийняла християнство (близько 957 року), відвідавши Константинополь. Хоча вона не змогла хрестити всю Русь (це зробить її онук Володимир), вона заклала основи для майбутнього хрещення.

Визнання:

Княгиня Ольга — єдина жінка серед правителів Київської Русі, яка отримала титул «Рівноапостольна» і була канонізована як свята.

Символічне значення образу Ольги

Від простої дівчини до великої княгині:

Олесь показує, що справжня велич не залежить від походження. Проста селянська дівчина стала однією з найвидатніших правительок в історії завдяки своїм особистим якостям: красі (не лише зовнішній, а й внутрішній), мудрості, вірності.

Вірність як найвища чеснота:

«І до смерті вірним другом князю Ігорю була» — це ключові слова. Ольга не зрадила пам'яті чоловіка, помстилася за нього, виховала сина, зберегла державу.

Жіноча сила:

Ольга — приклад того, що жінка може бути не лише красунею, а й мудрою правителькою, стратегом, реформаторкою. Вона довела, що жіноча влада може бути не слабшою за чоловічу.