«Фантазія-експромт» характеристика героїв. Ольга Кобилянська
27 січня 2025 р.•
«Фантазія-експромт» — одна з найглибших новел Ольги Кобилянської, написана у 1894 році. Цей твір — це не просто розповідь про дитинство та музику, а глибокий психологічний аналіз того, як мистецтво формує людську душу, як звуки дзвонів можуть пробуджувати найглибші спогади та емоції. Кобилянська створює унікальну атмосферу, де кожен персонаж стає відображенням внутрішнього світу авторки, її пошуків сенсу життя та готовності до самопожертви заради краси.
Головні герої твору «Фантазія-експромт»
У творі «Фантазія-експромт» Ольги Кобилянської представлено два основних персонажа, кожен з яких має свої унікальні риси та внутрішній світ. Ці герої не просто діючі особи, а глибокі психологічні образи, що розкривають різні аспекти людської душі.
Головна героїня (вона не має імені) — це смілива дівчина, яка не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах. Її змальовано в дитинстві та у дорослому віці.
Найулюбленіша забава для героїні «Impromptu phantasie» в дитинстві — лежати в траві та споглядати природу. Її ледве не били, коли вона підкралася до жеребця й ухопила за уздечку. Героїня виросла і, коли чує музику, готова вмирати і стає божевільно-відважною, великою, люблячою.
Стройник — це переїжджий майстер, що налагоджував фортеп'яно. Він був молодий, гарний і чисто аристократичної вдачі. Про нього шептали, що він емігрант і що походить з високого роду.
«Фантазія-експромт» характеристика героїні
Головна героїня твору — це складний психологічний образ, який розвивається протягом усього життя. Коли вона була дитиною, 10-річною дівчинкою, в неї проявлялися наступні риси:
«Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима... Годинами перележувала на спині в траві і вслухувалась в дзвонення якогось стародавнього історичного монастиря, — вслухувалась і плакала, доки з утоми не ослабла».
А іншою — бувала знов пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней. Мала грудь розходилася з відваги, а сумовити дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину. Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з'явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі і плакала зі смутку не виясненого...
Коли до неї звернувся стройник: «Її уся кров вдарила до лиця, серце затовклося сильно, і вона не змогла вимовити ні слова».
Коли вперше почула «Impromtu phantasie» Шопена: «Зразу стало їй холодно, а опісля — сама не знала, як се прийшло,— почала плакати. Тихо, але цілою душею. Її перемогло знов те щось, що пригадувало образи, переходило в тони і немов душило...»
Характеристика героїні в дорослому віці
Коли героїня виросла, в неї проявилися нові риси характеру: «Коли виросла, була майже гарна».
«Вона любила чи одного, пристрасно, з пожертвуванням, майже з божевільною любов'ю, однак вона була віроломна натура, — значить, не любила нікого довго. Вона й не подобалася довго мужчинам; її не бажав ніякий мужчина за жінку».
Вона була розумна, дотепна, незвичайно багата натура. Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти жадобу краси.
«Мабуть не мала вона в собі того, що прив'язує буденних людей на довгий час. Була занадто оригінальна, замало нинішня і не мала в собі нічого з "плебейськості"».
«Фантазія-експромт» характеристика героя
Стройник — це другий головний персонаж твору, який має свої унікальні риси: «Він був молодий, гарний і чисто аристократичної вдачі. Про нього шептали, що він емігрант і що походить з високого роду».
Його вправність у своїй справі викликувала у героїні особливі почуття: «Він пробував, перебирав різні акорди, ударяючи завсіди однаково сильно, сильно й елегантно, як се чинить лиш рука вправна; підстроював, ще й грав, пробуючи заодно наново. Кожний його удар по клавішах і кожний живіший рух його електризували її і виводили з рівноваги».
Його звертання до героїні було лагідним та уважним: «його очі звернулись на неї з лагідною увагою».
Коли він побачив, що вона плаче: «Він, побачивши, що вона плаче, перестав грати і дивився на неї здивований. Опісля кликав її до себе. (...) Він зсунув їй лагідно руки з лиця і подивився в очі. (...) казав він далі і так лагідно, немовби мав перед собою заполохану пташину».
Психологічні особливості персонажів
Обидва персонажі твору «Фантазія-експромт» представляють різні типи людської душі. Головна героїня — це уособлення творчої натури, яка живе почуттями та образами, тоді як стройник — це представник практичного світу, але з тонкою душевною організацією.
Взаємодія між цими персонажами показує, як різні світи можуть зустрічатися та взаємодоповнювати один одного. Музика стає мостом між їхніми світами, дозволяючи їм зрозуміти один одного на глибокому емоційному рівні.
Кобилянська через ці образи показує, що справжня краса та мистецтво можуть об'єднати навіть найрізноманітніші душі, створивши момент справжнього духовного єднання.