«Життя це сон» Кальдерона: короткий зміст
17 січня 2025 р.•
«Життя це сон» — п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. У центрі твору — конфлікт між людиною і природою, владою і особистістю.
Початок: зустріч у вежі
У безлюдній гірській місцевості, неподалік від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна дама, переодягнена в чоловічий одяг, і її слуга. Наближається ніч, а навколо ні вогника.
Раптом подорожні розрізняють у напівтемряві якусь вежу, із-за стін якої чути скарги і стогони. Це проклинає свою долю закутий в ланцюги Сехисмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття, які має кожен народжений на світ.
Таємниця короля Басиліо
Зайшовши у незамкнені двері, Росаура і слуга входять у башту і починають розмову з Сехисмундо, який вражений їх появою. За все своє життя юнак бачив лише одну людину — свого тюремника Клотальдо.
На звук їхніх голосів прибігає сонний Клотальдо і кличе охоронців — вони всі в масках. Він погрожує смертю незваним гостям, але Сехисмундо рішуче заступається за них.
Коли Клотальдо бачить шпагу Росаури, він впізнає її — колись він віддав цю зброю Вьоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її. Росаура виявляється його донькою.
Пророцтво і його перевірка
Король Басиліо розкриває таємницю: у нього є син Сехисмундо, якого він тримає у в'язниці через пророцтво. Зірки передбачали, що син стане тираном і згубить батька та державу.
Вирішивши перевірити пророцтво, король наказує приспати Сехисмундо і перенести до палацу. Прокинувшись принцом, юнак поводиться жорстоко: кидає слугу з балкона, погрожує Клотальдо і батькові.
Повернення до в'язниці
Переконавшись у справедливості пророцтва, Басиліо знову приспляє сина і повертає у вежу. Прокинувшись, Сехисмундо чує, що все пережите було сном.
Принц починає роздумувати про природу реальності: що є сон, а що — дійсність? Він доходить висновку, що життя швидкоплинне і може виявитися ілюзією.
Повстання і перемога
Дізнавшись про існування законного спадкоємця, народ повстає проти рішення передати корону чужоземцю Астольфо. Повсталі визволяють Сехисмундо і проголошують його королем.
У битві з батьком Сехисмундо перемагає, але, пам'ятаючи про примарність життя, діє мудро і милосердно. Він прощає батька, повертає йому владу і влаштовує долі всіх персонажів.
Фінал: торжество мудрості
Сехисмундо перетворюється з потенційного тирана на мудрого правителя. Він підпорядковує свої пристрасті вимогам розуму та державної необхідності.
Закоханий у Росауру, принц відмовляється від свого щастя, щоб захистити її честь. Астольфо, дізнавшись про шляхетне походження Росаури, одружується з нею. Сехисмундо бере за дружину Естреллю.
Таким чином, пророцтво не здійснилося: син не згубив батька, а став мудрим правителем, який зміг перемогти свою долю силою розуму і моральності.