"Слово, чому ти не твердая криця" АНАЛІЗ (паспорт). Леся Українка
27 січня 2025 р.•
"Слово, чому ти не твердая криця" — один з найсильніших віршів Лесі Українки, написаний у 1896 році. Цей твір — це не просто поетичний вираз особистих переживань, а глибокий філософський роздум про силу слова, його роль у боротьбі за свободу та справедливість. Леся Українка створює унікальну атмосферу, де кожен рядок стає відображенням внутрішнього світу поетеси, її пошуків сенсу життя та готовності до самопожертви заради ідеї.
Основні відомості про твір
Автор — Леся Українка
Рік написання — 1896
Збірка — «Думи і мрії»
Рід — лірика
Вид лірики — громадянська
Жанр — ліричний вірш
Напрям — модернізм
Тема та ідея твору
Тема — звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини. Поетеса звертається до свого слова з питанням, чому воно не може бути твердою крицею, гострим мечем у боротьбі.
Ідея — уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості.
Провідний мотив — мотив боротьби узгоджується з мотивом творчості. Поетеса бачить у слові не лише засіб самовираження, але й зброю в боротьбі за справедливість.
Головна думка: «Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів..»
Художні засоби та стиль
Епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки).
Метафори: слово — «зброя іскриста», «єдина зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова». Поетеса порівнює слово з різними видами зброї, показуючи його силу та значення.
Порівняння: слово… гострий, безжалісний меч. Це порівняння підкреслює гостроту та ефективність слова як зброї.
Уособлення: піде луна по твердинях тиранів… Слово стає живою істотою, здатною діяти самостійно.
Риторичні питання: Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Ці питання виражають розчарування поетеси та її бажання, щоб слово було сильнішим.
Риторичний оклик: Слово, моя ти єдина зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Це звертання виражає надію та віру в силу слова.
Структура та композиція
Римування — суміжне. Кожна строфа має свій ритмічний малюнок, що створює особливу музичність вірша.
Віршовий розмір — чотирьохстопний дактиль. Цей розмір надає віршу особливої плавності та мелодійності.
Композиція — вірш складається з кількох строф, кожна з яких розвиває основну тему. Початок — це звертання до слова з питанням, середина — опис того, як поетеса готує свою зброю, кінець — надія на те, що слово послужить іншим борцям.
Твір побудований на персоніфікації: до свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю.
Образна система та символи
Слово — гострий меч на катів, іскриста зброя. Це центральний образ твору, який поетеса ототожнює з собою.
«Щира гартована мова» — клинок, яку героїня «видобуть з піхви готова». Це символ готовності до боротьби.
Меч — символ боротьби та справедливості. Поетеса бачить у слові потенціал стати зброєю проти тиранії.
Криця — символ міцності та незламності. Поетеса бажає, щоб її слово було таким же міцним, як криця.
Історичний контекст створення
Цього вірша поетеса створила 25 листопада 1896 року, після того, як у 1894-1895 роках у додатку до Емського указу з'явилися статті, які взагалі забороняли все українське.
Така жорстока заборона послужила імпульсом для написання твору. Леся Українка відчувала, що її слово — це єдина зброя в боротьбі проти національного пригнічення.
Вірш «Слово, чому ти не твердая криця» є продовженням традицій Шевченка і Франка. Поетеса розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її.
Філософський зміст твору
У вірші «Слово, чому ти не твердая криця» звучать роздуми поетеси про значення слова художньої творчості. Леся Українка бачить у слові не лише засіб самовираження, але й потенційну зброю в боротьбі за справедливість.
Поетеса вважає, що її слово може бути «мечем на катів» не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю і кинуться одважно до бою: «Зброя моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!»
Основна ідея вірша: слово — гостра й іскриста зброя, яка допомагає в боротьбі проти насильства в умовах тотального національного та соціального пригнічення народу.