Леся Українка «Лісова пісня»: аналіз — жанр драма-феєрія, тема, образи, символіка

«Лісова пісня» — драма-феєрія про зустріч світу природи і світу людей. Історія Мавки та Лукаша досліджує вибір між духовним покликом і буденною зручністю, між голосом душі та соціальними ролями.

Паспорт твору

  • Автор: Леся Українка
  • Рік: 1911
  • Рід/жанр: драма, драма-феєрія
  • Композиція: 3 дії (пори року як етапи почуттів і випробувань)

Тема, ідея, проблематика

Тема: взаємини людини з природою; конфлікт духовного і матеріального; вірність собі.
Ідея: кохання і творчість як шлях до самості; зрада покликанню веде до спустошення, а вірність — до внутрішнього безсмертя.
Проблематика: свобода і вибір; ціна компромісу; роль мистецтва (сопілка) як голосу душі; гармонія/дисгармонія людини і природи.

Образи

Мавка — уособлення краси і свободи природи; її «вічна весна» контрастує з побутовою приземленістю.
Лукаш — обдарований, але вагкий: між музикою душі та соціальними очікуваннями; його зрада сопілці — моральний злам.
Килина — символ матеріального устрою, що спокушає простотою і користю.
Дядько Лев — посередник гармонії з лісом; Лісовик, Перелесник, Водяник — міфічні сили як етичні «вектори» вибору.

Символіка і поетика

Сопілка — голос покликання; верба — метаморфоза страждання і надії; вогонь/ніч — межі випробувань.
Поетичні ремарки, музичність реплік, синестезії і уособлення творять ефект «природи, що говорить».

Значення

Твір утверджує етику внутрішньої свободи та відповідальності перед власним талантом. Український модернізм постає як простір великої міфопоетики.