Літопис «Про заснування Києва»: текст з «Повісті минулих літ»

31 жовтня 2025 р.•

Літопис «Про заснування Києва» — це уривок із найдавнішої української літописної пам'ятки «Повість минулих літ», створеної на початку XII століття монахом Нестором. Ця оповідь розповідає про легендарних засновників Києва — трьох братів та їхню сестру, імена яких назавжди залишилися в назвах київських гір.

Текст літопису «Про заснування Києва»

Поляни ж жили в ті часи окремо й володарювали родами своїми... І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їх — Либідь.

Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею.

І збудували вони городок на честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є поляни й до сьогодні.

Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: «На перевіз на Київ».

Проте коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив.

Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий городок, і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець.

Кий же повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут померли.

Історичний контекст літопису

Що таке «Повість минулих літ»:

Це найдавніша літописна пам'ятка Київської Русі, створена близько 1113 року монахом Києво-Печерського монастиря Нестором. Літопис розповідає про історію східних слов'ян від найдавніших часів до початку XII століття.

Поляни — хто вони:

Поляни — одне з найбільших східнослов'янських племен, що жили в середній течії Дніпра. Вони були землеробами, жили «окремо й володарювали родами своїми», тобто мали свою організацію та самоврядування.

Час подій:

Точна дата заснування Києва невідома. За різними версіями, це могло статися між V та VII століттями нашої ери. Літопис фіксує вже усталену легенду, яка передавалася з покоління в покоління.

Кий — князь чи перевізник? Полеміка у літописі

Цікаво, що сам літописець Нестор наводить дві версії походження Києва та особи Кия:

Версія 1: Кий — перевізник

Деякі сучасники Нестора говорили, що Кий був простим перевізником, який переправляв людей через Дніпро. Звідси і назва міста — «На перевіз на Київ».

Версія 2: Кий — князь (офіційна версія літописця)

Нестор категорично заперечує цю версію, наводячи вагомі аргументи:

Кий ходив до Царгорода — до Константинополя, столиці Візантійської імперії. Простий перевізник не мав би підстав для такої подорожі
Його прийняв сам візантійський цар — «великі почесті віддав йому той цар»
Кий княжив у роді своєму — тобто був правителем
Кий будував городища — на Дунаї він спробував заснувати Києвець, що свідчить про його владні амбіції

Літописець обстоює князівську версію, бо це підносить статус Києва — місто засноване князем, а не перевізником.

Топонімічні сліди легенди

Легенда про трьох братів та сестру залишила незгладимий слід у назвах київських місцевостей:

Київ — назва міста від імені старшого брата Кия

Щекавиця — гора, де сидів Щек

Хоривиця — гора, названа на честь Хорива

Узвіз Боричів — місце, де була резиденція Кия

Поляни — місцевість у Києві, названа на честь племені полян

Києвець на Дунаї — городище, засноване Кием, що зберегло назву до часів літописця

Ці назви існують і досі, підтверджуючи древність легенди.

Характеристика засновників Києва

Кий — старший брат, лідер:

Княжив у роді своєму
Мав дипломатичні зв'язки з Візантією
Будував городища (Київ, Києвець на Дунаї)
Мудрий і тямущий

Щек та Хорив — молодші брати:

Підтримували Кия у справі будівництва
Мали власні резиденції на інших горах
Теж були мудрими й тямущими мужами

Либідь — сестра:

Єдина жінка серед засновників
Її ім'я теж увічнене в назві (річка Либідь у Києві)
Символізує жіночий початок, родинність

Літописець підкреслює: «були ті мужі мудрими й тямущими» — це не звичайні люди, а видатні постаті, гідні засновники великого міста.

Значення літопису для української культури

Літопис «Про заснування Києва» — це державний міф, оповідь про витоки української державності. Він виконує кілька важливих функцій:

Легітимізація влади: Київ засновано князями, а не випадковими людьми
Древність міста: Київ — давнє місто з шляхетним походженням
Зв'язок з Візантією: вже засновник Києва мав контакти з великою імперією
Географічна експансія: Кий будував городища на Дунаї, розширюючи свій вплив
Національна ідентичність: поляни — предки українців — мали власну державність

Ця легенда стала частиною національної свідомості. Кожен українець знає імена Кия, Щека, Хорива та Либіді — вони стали символами Києва, символами початку української історії.

Літопис нагадує нам: Київ — не просто місто, а столиця з древньою історією, заснована мудрими і тямущими людьми, які мали зв'язки з найбільшими державами свого часу.