«Ляльковий дім»: аналіз твору (паспорт)
27 січня 2025 р.•
Драма «Ляльковий дім» (1879) Генріка Ібсена є одним з найвідоміших творів світової драматургії. П'єса мала ще одну назву — «Нора», що підкреслює центральне місце головної героїні в творі.
Літературний паспорт твору
Автор: Генрік Ібсен
Рік написання: 1879
Рід літератури: драма
Жанр: соціально-психологічна драма
Тема: духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості
Ідея: заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей
Проблематика твору
Основні проблеми:
П'єса належить до «реалістичного» періоду творчості Ібсена та є класичним зразком соціально-психологічної драми.
Конфлікт у п'єсі
Соціальний конфлікт — зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства. Сюжетний конфлікт — таємниця і «кримінальний» учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою.
Психологічний конфлікт — «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по-справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.
Композиція твору
Особливості композиції: П'єса має аналітичну композицію (3 дії), що означає послідовне розкриття внутрішнього неблагополуччя і трагізму, які таяться під зовні пристойною оболонкою.
Дія починається із зображення ілюзії щастя і закінчується його поразкою. Дія п'єси розгортається протягом 3-х днів (напередодні Різдва).
Аналітизм полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, є оманою.
Елементи сюжету
Експозиція: переддень Різдва. Хельмер призначений директором Акціонерного банку. Нора весела, безтурботна й щаслива.
Зав'язка: поява Христини (давньої подруги Нори), а потім Крогстада у Хельмерів. Крогстад шантажує Нору.
Розвиток дії: танець Нори, Хельмер одержує листа Крогстада, страх за своє суспільне становище.
Кульмінація: ідейна дискусія між подружжям. Нора заявляє про своє право самостійно мислити.
Розв'язка: відкритий фінал. Нора залишає будинок і дітей, щоб знайти себе як особистість.
Символіка драми
Ляльковий дім — символічний образ штучного життя. Це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз'єднаність людських душ.
Ялинка — подружнє життя Нори. Ідеальні стосунки в родині були лише видимістю, насправді кожен із них по-різному сприймали шлюб.
Мигдалеве печиво — внутрішнє «я» Нори. Героїня була для чоловіка лише «лялькою», але потім вирішила показати себе зовсім з іншого боку.
Образ Крогстада — неприємності, які розпалили вогнище у родині.
Образ тарантели — передчуття невідворотності катастрофи. Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання.
Маскарадні костюми — ролі і маски героїв у реальному житті.
Риси «нової драми»
У творі втілені риси «нової драми»:
Центральна тема
Центральна тема п'єси — становище жінки в суспільстві. Сучасники сприйняли драму як маніфест фемінізму.
Однак проблематика «Лялькового дому» не вичерпується «жіночим питанням»: йдеться про свободу людської особистості взагалі. У п'єсі компрометується не так «чоловічий світ», скільки суспільство 1870-х років, його норми і установки.
Сюжетний огляд
Дія відбувається в будинку Хельмера перед Різдвом. Нора повертається з міста з подарунками для сім'ї, чоловік докоряє її в марнотратстві. Приїжджає давня подруга Нори фру Лінне, яка шукає роботу.
Нора розповідає їй, що коли Торвальд був хворий, їй довелося зайняти грошей, щоб відвезти його до Італії. Тепер вона змушена виплачувати борг, але розповісти про це Хельмеру не може.
Крогстад шантажує Нору, погрожуючи викриттям підробки підпису батька на векселі. Нора намагається умовити чоловіка залишити Крогстада, але той не погоджується.
Коли таємниця розкривається, Торвальд розгніваний і називає дружину лицеміркою. Але коли Крогстад повертає розписку, Торвальд щасливий і знову називає Нору «невсипущу-пташкою».
Однак Нора заявляє йому, що йде з дому: «Я була тут твоєю лялечкою-дружиною, як вдома у тата була татовою лялечкою-дочкою. Я думаю, що перш за все я людина, так само як і ти».