Генрік Ібсен «Ляльковий дім»: аналіз п'єси

17 січня 2025 р.•

П'єса «Ляльковий дім» норвезького драматурга Генріка Ібсена, вперше поставлена 21 грудня 1879 року, - це драма про гендер і роль жінки в суспільстві, суспільні очікування, індивідуальність та самопізнання. Ібсен критикує загальноприйняту думку, що жінка повинна бути лише матір'ю та дружиною. Нора, жертвуючи собою, усвідомлює, що такий стан - неправда і несправедливість.

Сюжет

Експозиція: родина Хелмерів - Торвальд і Нора - живуть в комфорті, але із соціальними очікуваннями й ролями. Нора приховує, що взяла позику у Крогстада, підробивши підпис батька, щоб врятувати здоров'я Торвальда.

Конфлікт: Крогстад шантажує Нору через заборгованість; з'ясування правди порушує ілюзії всередині шлюбу.

Кульмінація та розв'язка: Торвальд не може визнати жертву Нори і захищати її перед суспільством, і Нора врешті усвідомлює, що її ставлення як декоративної іграшки - неприпустиме. Вона залишає сім'ю, щоб знайти себе.

Основні теми

Гендер і роль жінки в суспільстві: Ібсен критикує загальноприйняту думку, що жінка повинна бути лише матір'ю та дружиною. Нора символізує шлях від залежності та ілюзій до самостійності і самопошуку.

Суспільні очікування і репутація: Торвальд більше боїться за свою честь, ніж визнає любов чи підтримує дружину. Нора жила під ілюзією образу, що суспільство вимагає від неї.

Індивідуальність і самопізнання: П'єса показує, як Нора переходить від виконання ролей (дочки, дружини, матері-покірниці) до розуміння власної особистої ідентичності.

Брехня, таємниці і подвійне життя: Тайна позика, підроблений підпис, дурощі щодо грошей і навіть уникає обговорення справжніх почуттів - усе це елементи брехні заради збереження образу.

Мораль vs закон і суспільні норми: Дія Нори - підробка підпису - є незаконною, але морально виправданою в її очах, оскільки вона рятувала чоловіка. Закони і мораль суспільства не збігаються.

Персонажі

Нора Хелмер - зовні легковажна, пустотлива, з любов'ю готова на самопожертву. Водночас вона приховує силу характеру та моральні суперечки. Вона символізує шлях від залежності та ілюзій до самостійності і самопошуку.

Торвальд Хелмер - себе уявляє й очікує, що Нора - ніжна, безтурботна, підкорена. Надає значення репутації, зовнішньому вигляду шлюбу. Уособлення традиційної чоловічої ролі та соціального лицемірства.

Крогстад - колишній працівник банку, якого суспільство засуджує за минулі помилки. Шантажує Нору для власного добробуту. Демонструє, як суспільство карає людей за помилки, не даючи шансу на виправдання.

Крістіна Лінде - стара подруга Нори, сама залучена у компроміси заради виживання. Контраст до Нори: живе без ілюзій, шукає практичні рішення.

Символіка

Назва «ляльковий дім» - символізує дім, де люди виконують ролі, де Нора - лялька, якою керує батько, потім чоловік.

Дресування (вбрання), костюми - костюм Нори на святкування показує її як фіктивний образ, фасад; зміна вбрання перед відходом символізує зміну ролі та повернення до справжнього Я.

Світло і простір - на початку світло яскраве, інтер'єр затишний, але напруження росте, темрява або приглушене освітлення відображають внутрішню кризу.

Історичний контекст

У Норвегії 1879 року жінки не мали повного права розпоряджатися власними коштами та брати кредити без згоди чоловіка. Це обмеження відіграє ключову роль у конфлікті п'єси. «Ляльковий дім» спричинив громадський резонанс при першому показі - ідея, що жінка може піти від чоловіка і дітей, була шокуючою.

Основна думка

Ібсен змусив суспільство замислитися про права жінок в епоху, коли вони ледве мали правовий статус. Теми п'єси все ще актуальні - гендерна рівність, особистий розвиток, роль суспільства у формуванні ідентичності - продовжують викликати дискусії. Нора - символ жінки, яка відстоює право бути особистістю, а не виконувати роль, призначену суспільством.