"Любіть Україну": аналіз вірша Володимира Сосюри
27 січня 2025 р.•
Вірш-послання "Любіть Україну" Володимира Сосюри, написаний у 1944 році, належить до громадянської лірики та є одним із найвідоміших патріотичних творів автора. Твір розкриває поетичний образ України, її краси й величі, та закликає українців любити рідну землю.
Паспорт твору
Автор: Володимир Сосюра
Літературний рід: громадянська лірика
Жанр: вірш-послання
Напрям: модернізм
Течія: неоромантизм
Система віршування: силабо-тонічна
Віршовий розмір: тристопний амфібрахій
Римування: перехресне
Строфа: чотиривірш (катрен)
Тема та ідея
Тема: зображення поетичного образу України, її краси й величі.
Ідея: возвеличення палкої любові українців до рідного краю; заклик українців любити рідну землю: "Любіть Україну!"
Провідні мотиви
У творі розкриваються мотиви любові до України як невід'ємної частини патріотизму.
Композиція
Звернення-заклик до всіх любити батьківщину в будь-яку мить — коротенькі замальовки того, у чому виявляється Україна — індивідуалізоване звернення до юнака любити Україну, адже "не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!" — індивідуалізоване звернення до дівчини любити Україну, адже "коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну" — заклик любити Батьківщину задля вічності з нею.
Художньо-стильові особливості
Емоційно-схвильований заклик — "любіть Україну", виражений двічі риторичним звертанням, загострює увагу читача, передає емоції автора, є також ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору.
Авторові вдалося створити унікальний зоровий образ України. В. Сосюра не випадково використовує епітет "солов'їна". Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови. В. Сосюра обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов'їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі.
Художні засоби та стилістичні фігури
Епітети: вишнева Україна, мова солов'їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі (усі епітети, крім першого, інверсовані, що підсилює звучання і зміст означуваного ними слова).
Порівняння: "Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води", "Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками", "як та купина, що горить — не згора".
Метафора: "в просторів солодкому чарі".
Метонімія: багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистів.
Образна система
Ліричний герой — патріот, який закликає до любові до рідної землі.
Символічні образи:
Дніпро — символ України.
Вишневий сад — символ України.
Неопалима купина — символ безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фашистам.
Верби, зорі — символи України.
Солов'їна мова — символ України.
Історичне значення
Патріотичний вірш "Любіть Україну", написаний у 1944 р., у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру перестали друкувати, він жив під загрозою арешту, яка зникла тільки зі смертю Сталіна 1953 року. Проте поет вистояв, бо любив Україну, а вірш продовжував жити своїм повнокровним життям.
Коментарі