"Маруся": аналіз повісті Григорія Квітки-Основ'яненка
27 січня 2025 р.•
Повість "Маруся" Григорія Квітки-Основ'яненка, написана в 1833 році, належить до сентиментально-реалістичної прози та є одним із найвідоміших творів автора. Твір розкриває життя українського селянства першої половини XIX століття через історію кохання головної героїні Марусі та Василя.
Паспорт твору
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843)
Літературний рід: епос
Жанр: сентиментально-реалістична повість
Час створення: 1833 рік
Напрям (течія): сентименталізм, реалізм
Тема та проблематика
Тема: зображення життя українського селянства в першій половині ХІХ ст. та історії кохання Марусі й Василя.
У повісті розкриваються важливі проблеми тогочасного суспільства, пов'язані з життям селян, їхніми звичаями, традиціями та взаєминами. Твір показує побут українського села, моральні цінності та етичні норми, які керували життям простих людей.
Головні герої та їх образи
Маруся — головна героїня повісті, молода українська дівчина, яка є утіленням кращих моральних якостей селянки: чесності, працьовитості, щирості та вірності коханню. Її образ створений у традиціях сентименталізму — дівчина з чистим серцем та високими моральними принципами.
Василь — коханий Марусі, молодий селянин, чий образ також несе у собі позитивні риси: працьовитість, чесність, відданість коханій дівчині.
Зображення життя селянства
Квітка-Основ'яненко реалістично змальовує життя українського села першої половини XIX століття. Автор показує побут селян, їхні звичаї, традиції, взаємини між людьми різних вікових груп та соціальних статусів. Твір містить багато етнографічних деталей, що роблять його цінним джерелом для вивчення української культури того періоду.
Стиль та художні особливості
Повість написана в стилі сентименталізму з елементами реалізму. Автор використовує живу розмовну мову, багату на народні вирази та фразеологізми. У творі присутні описи природи, які створюють емоційний фон та підсилюють переживання героїв.
Квітка-Основ'яненко використовує традиційні для сентименталізму засоби: звернення до почуттів читача, акцент на моральних цінностях, змалювання простої, але духовно багатої людини.
Історико-літературне значення
"Маруся" є важливим твором у розвитку української прози першої половини XIX століття. Твір демонструє перехід від сентименталізму до реалізму в українській літературі, поєднуючи емоційність сентименталізму з реалістичним зображенням дійсності.
Повість стала одним із перших творів української літератури, де селянське життя зображується не як екзотика, а як нормальна, повноцінна реальність зі своїми радощами та бідами.
Коментарі