Жанрові особливості повісті «Маруся» Квітки-Основ'яненка
26 липня 2024 р.•
Повість 'Маруся' Григорія Квітки-Основ'яненка є знаковим твором в українській літературі, що поєднує в собі риси двох потужних літературних напрямів. Визначення жанру цього твору — ключ до розуміння його ідейно-художньої глибини.
Визначення жанру
За жанром 'Маруся' — це сентиментально-реалістична повість. Таке визначення підкреслює подвійну природу твору, де глибока емоційність переплітається з правдивим зображенням народного життя.
Ознаки сентименталізму в повісті
Сентименталізм у 'Марусі' проявляється через культ почуттів та ідеалізацію героїв. Ключовими рисами є:
- Надмірна чутливість: Головні герої, Маруся та Василь, наділені винятковою емоційною вразливістю. Їхнє кохання з першого погляду, глибокі душевні страждання та смерть від туги — яскраві маркери сентименталізму.
- Ідеалізація персонажів: Автор створює ідеальні образи як зовні, так і внутрішньо. Маруся — втілення дівочої краси, скромності та працьовитості, а Василь — ідеальний український парубок.
- Мотиви віщування серця: Передчуття біди та трагічної долі є важливим елементом сюжету.
Риси реалізму в творі
Попри сентиментальну основу, повість містить виразні реалістичні елементи, що робить її багатограннішою:
- Етнографічна точність: Квітка-Основ'яненко детально змальовує український народний побут, обряди (сватання, весілля, похорон) та звичаї, що надає твору історичної достовірності.
- Соціальна проблематика: Головною перешкодою на шляху закоханих стає соціальна проблема того часу — рекрутчина. Автор правдиво показує, як 25-річна солдатська служба руйнувала долі, та висвітлює гірке становище жінки-солдатки та беззахисність сиріт.
Висновок
Поєднання сентиментальної чутливості з реалістичним зображенням народного життя та його проблем робить повість 'Маруся' унікальним явищем в українській літературі. Саме ця жанрова своєрідність і забезпечила твору невмирущу славу та любов читачів.