"Мати": аналіз вірша
23 грудня 2025 р.•
Ліричний вірш «Мати» належить до патріотичної лірики та розповідає про роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриває щирі синівські почуття поета до своєї Батьківщини. Твір написано у формі монологу ліричного героя, який відтворює патріотизм цілого покоління.
Паспорт твору
Автор: Іван Липа
Літературний рід: патріотична лірика
Жанр: ліричний вірш
Віршовий розмір: шестистопний ямб
Тема: роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини
Ідея: возвеличення любові до рідної землі, заклик до земляків любити вітчизну, дбати про її майбутнє
Художньо-стильові особливості
Вірш написано у формі монологу ліричного героя. Логіка зображення, естетична цілісність, світоглядна позиція поета, чітка орієнтація на читача зумовлюють побудову твору.
Монолог ліричного героя відтворює патріотизм цілого покоління. Твір сповнений почуттів, експресії, які передають різноманітні тропи та фігури.
Головний образ твору — ліричний герой, у монолозі якого передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами».
У творі зримо наявний образ України, яку ліричний герой називає «матір'ю», «молитвою», «віковою розпукою».
Художні засоби та стилістичні фігури
Епітети: «червоні блискавиці», «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «дні занадто куці та малі», «зіниці голубі, тривожні», «розпука вікова», «хмари бурякові», «священне знамено» — змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.
Метафори: «пливе за роком рік», «перли в душі сію», «мовчать Америки й Росії», «чорти живуть на небі», «палають хмари», «сичать образи».
Порівняння: «зіниці голубі, тривожні, ніби рань».
Звертання: «Україно!», «недруги лукаві», «друзі», «нене».
Гіпербола: «битви споконвічний грюк» створює різноманітну, строкату картину реальності, у якій частіше панує неспокій, бій.
Риторичне запитання: «Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?»
Риторичні оклики: «Ти для мене диво!», «Одійдіте, недруги лукаві!», «Друзі, зачекайте на путі!», «Чуєш — битви споконвічний грюк!»
Літота: «Я проллюся крапелькою крові» передає думку про те, що кожен з нас — це немов маленька крапелька, але всі ми — частина матері-України.
Образ ліричного героя
Головний образ твору — ліричний герой, у монолозі якого передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами».
Ліричний герой виступає як представник цілого покоління, який відчуває щирі синівські почуття до своєї Батьківщини.
У монолозі ліричного героя передається патріотизм, готовність віддати життя за рідну землю, захистити її від ворогів.
Образ України
У творі зримо наявний образ України, яку ліричний герой називає «матір'ю», «молитвою», «віковою розпукою».
Україна зображена як «мамо, горда і вродлива», яка потребує захисту та любові своїх синів.
Образ України поєднує в собі красу, велич, але й страждання, «вікову розпуку», що символізує складну історію країни.
Проблематика
Твір піднімає низку важливих проблем:
- любов до рідної землі
- патріотизм та готовність захищати Батьківщину
- ненависть до ворогів
- доля рідної землі та її історія
- синівські почуття до Батьківщини
- відповідальність за майбутнє країни
- єдність народу перед обличчям небезпеки
Ідейний зміст
Вірш утверджує возвеличення любові до рідної землі, заклик до земляків любити вітчизну, дбати про її майбутнє.
Ліричний герой виступає як представник цілого покоління, який відчуває щирі синівські почуття до своєї Батьківщини та готовий віддати життя за неї.
Твір сповнений патріотизму, експресії, які передають різноманітні тропи та фігури, створюючи різноманітну, строкату картину реальності, у якій частіше панує неспокій, бій.
«Я проллюся крапелькою крові» — це символ готовності кожного віддати життя за рідну землю, адже кожен з нас — це немов маленька крапелька, але всі ми — частина матері-України.
Коментарі