«Майстер і Маргарита»: образ Гелли

Її ім'я було взяте автором з енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Так називали рано загиблих дівчат на острові Лесбос, які згодом перетворювалися на вампірів.

Зовні вона дуже приваблива, зеленоока і рудоволоса. У романі вона постає перед читачем лише кілька разів в якості мовчазної служниці Воланда.

На шиї у дівчини потворний шрам, який свідчить про те, що вона вампірша. По квартирі, де зупинився Воланд зі свитою, вона ходить оголена в одному фартусі.

У сцені останнього польоту, під час якого вся свита перевтілюється, Гелла відсутня. Це пояснюється тим, що дівчина є наймолодшим членом свити і розташована внизу ієрархії.

До того ж їй не в кого було перевтілюватися, хіба що в мертву дівчину. Проте дружина письменника стверджувала, що це результат незавершеності роботи над романом.

Під час сеансу чорної магії в театрі, в «нехорошій квартирі» і на балу у Сатани Гелла виконувала тільки допоміжні ролі.

Це характерно для вампірів, так як вони є нижчим розрядом нечистої сили.

Образ Гелли в романі символізує привабливість зла, його спокусливість та небезпеку. Її краса контрастує з її вампірською природою, що підкреслює дволикість зла.

Як наймолодший член свити, вона представляє найнижчий рівень ієрархії зла, але водночас є невід'ємною частиною диявольської свити.