«Минають дні, минають ночі»: аналіз вірша Шевченка
29 липня 2024 р.•
Вірш «Минають дні, минають ночі» — це один з найвідоміших творів Тараса Шевченка, написаний у 1845 році. Цей твір є глибоким роздумом поета над важкою долею свого народу та закликом до активних дій проти пасивності.
Паспорт твору «Минають дні, минають ночі»
Автор — Тарас Григорович Шевченко
Рік написання — 1845
Жанр — громадянська лірика
Віршовий розмір — чотирьохстопний ямб
Римування — перехресне
Тема та ідея твору
Тема: роздуми поета над важкою долею своєю і пригнобленого люду.
Ідея: засудження пасивності народу, який «спить на волі» і не прагне позбавити себе кайданів.
Основна думка: Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі.
Художні засоби
- Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «Гаснуть очі»
- Риторичне запитання: «Доле, де ти?»
- Повтори: «Доле, де ти?», «…дай злої, злої», «…Жити, серцем жити», «…спати, спати», «Коли доброї — жаль боже»
- Риторичні запитання: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!»
- Епітети: пожовкле листя, гнилою колодою, доброї, злої долі
Ідейно-художній аналіз
У поезії «Минають дні, минають ночі…» звучить мотив осуду людей, які задовольняються своїм підневільним становищем у тогочасній Росії, людей безликих, які вели безтурботне життя й ні до чого в світі не прагнули.
Кобзар твердо переконаний, що людина не повинна бути пасивною, вона мусить боротися за своє майбутнє. Байдужість, на думку Т. Шевченка,— це найстрашніше, що може бути в житті:
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати
І спати на волі.
Поезія «Минають дні, минають ночі…» — це глибоко патріотичний твір, у ньому чітко окреслюється позиція поета-борця, який закликає читачів до активних дій на користь свого народу, своєї країни.
На думку Кобзаря, людина не повинна бути байдужою, бо байдужість страшніша за зло: байдужість — замаскована, не знати від кого її чекати, а до зла людина морально себе готує, готує себе на боротьбу зі злом.
Історія написання
Навесні 1845року Тарас Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так затужив. Але побачені в рідному краї жахливі картини соціальної несправедливості, розгнузданої панської сваволі глибоко вразили серце поета.
Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші «Минають дні, минають ночі…» (1845).
Даний твір уміщений у збірку «Три літа». Цей вірш поет написав у В'юниці 21 грудня 1845 р. за чотири дні до створення «Заповіту».
Поезія привабила багатьох композиторів. Музику до неї писали М. Лисенко, С. Воробкевич, В. Заремба.