«Міщанин-шляхтич»: характеристика Ніколь та Ков'єля
14 вересня 2025 р.•
У комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» слуги Ніколь та Ков'єль виступають носіями здорового глузду та народної мудрості, протиставляючись марнославству та наївності пана Журдена.
Образ Ніколь
Ніколь - служниця в будинку пана Журдена, кохана Ков'єля. Вона постає як прониклива та спритна дівчина, яка має досвід роботи у різних господарів. Її головна мета - вийти заміж за Ков'єля, слугу молодого Клеонта, який, у свою чергу, прагне одружитися з Люсіль, господинею Ніколь.
Ніколь не боїться відкрито висловлювати свою думку про безглузді витівки пана Журдена. Коли він демонструє свої нові навички, отримані від вчителів, вона не соромиться сміятися над його намаганнями зрівнятися з аристократією. Для неї важливі чесність та здоровий глузд, а не соціальний статус чи титули.
Служниця відіграє важливу роль у розвитку сюжету: саме вона знайомить Клеонта з паном Журденом. Коли Журден відмовляється від такого зятя, мріючи видати дочку за маркіза або графа, Ніколь активно допомагає Ков'єлю втілити план обману, який дозволяє Клеонту одружитися з Люсіль.
Образ Ков'єля
Ков'єль - слуга Клеонта, який щиро прагне допомогти влаштувати щастя свого хазяїна. Він вирізняється кмітливістю та винахідливістю, здатністю швидко знаходити вихід зі складних ситуацій. Його головна риса - вірність та відданість Клеонту.
Ков'єль розробляє хитромудрий план обману пана Журдена, використовуючи слабкість останнього - засліплення дворянськими титулами. Він вигадує історію про сина турецького султана, який нібито приїхав попросити руки дочки Журдена. Завдяки цьому обману йому вдається поєднати серця закоханих Клеонта і Люсіль.
Слуга демонструє не лише кмітливість, але й здатність до акторської гри, вдаючи з себе перекладача та організатора церемонії посвячення Журдена в турецькі дворяни. Це дозволяє йому досягти мети, не завдаючи шкоди нікому з позитивних персонажів.
Символічне значення персонажів
Ніколь та Ков'єль уособлюють народний гумор, спритність, винахідливість, дотепність та веселощі. Вони молоді, чесні, здатні на високі почуття та справжню дружбу. Їх образи протиставляються марнославству, лицемірству та обману, представленим паном Журденом, Дорантом та вчителями.
Мольєр явно симпатизує слугам, роблячи їх виразниками справжньої людяності та здорового глузду. Вони є позитивними ідеалами автора, які демонструють, що справжня гідність та розум не залежать від соціального статусу чи титулів. Через їх образи автор висловлює ідею про те, що прості люди часто володіють більшою мудрістю, ніж ті, хто прагне до вищого становища.
Коментарі