"Моя автобіографія": аналіз оповідання Остапа Вишні

Гумористичне оповідання «Моя автобіографія» Остапа Вишні розповідає про батьків, навчання й формування світогляду письменника у гумористичній формі. Композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії, але наповнена життєвими подробицями та гумором, властивим стилю Остапа Вишні.

Паспорт твору

Автор: Остап Вишня
Жанр: гумористичне оповідання
Літературний рід: епос
Напрям (течія): модернізм, реалізм
Течія: неореалізм
Час подій: 1889-1921 рр.
Місце подій: містечко Груні Зіньківського повіту на Полтавщині (хутір Чечва), Лебедин, Київ, Харків
Композиція: відповідає формі ділового паперу — автобіографії

Тематика та проблематика

Тема: гумористична розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Ідея: у гумористичній формі висвітлення факторів, що впливають на формування митця.
Проблематика:
  • формування митця
  • пошана до старших
  • повага до вчителів
  • відповідальність за свою працю
  • роль освіти в житті людини
Мотиви: «гармонія в житті», «краса дитинства», «освіта», «батьки», «рідна мова», «становлення митця»

Композиція та структура

Композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії. У «вступному» етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів.
Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слів.
Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів-«фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. «Найголовніші моменти» переважно веселі, іноді — трагічні.
Структура оповідання: народження — генеалогія роду — дитинство — природа, її роль у формуванні майбутнього письменника — падіння з коня, коли автор усвідомив, що бути йому письменником — спогади про першого вчителя та його методи навчання — народження «класової свідомості» — навчання на фельдшера — згадка про нудну роботу — згадка про роботу перекладачем у газеті.

Головні герої та персонажі

Оповідач (автор) - головний герой, який розповідає про своє життя
Батько та мати - родичі автора
Діди - один «швець, жив у Лебедині, другий, хлібороб, у Груні»
Сімнадцятеро дітей - родина автора
Іван Максимович - старенький вчитель, який учив сумлінно, інколи застосовуючи лінійку
Пані-«експлуататорша» - один з персонажів оповідання

Художні особливості

В Остапа Вишні що не речення — то народний жарт, який містить глибинний підтекст. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим.
Гумореска насичена розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю.
Художні засоби виразності: плеоназм («моя автобіографія»), епітет, порівняння, гіпербола; засоби творення комічного (гумор, іронія, сарказм).

Символічні образи

Лінійка, яка виробляла літературний стиль письменника - символ суворого навчання, що формує характер
Книга «Катехізис» Філарета, яку треба було не просто читати, а знати напам'ять - символ негуманної освіти
Книга «Руський паломник», що його років двадцять підряд читала мати - символ традиційної освіти, що передавалася від покоління до покоління

Ключові моменти життя

Народження: 1 листопада (за ст. ст.) 1889 р. містечко Груні Зіньківського повіту на Полтавщині, точніше хутір Чечва, поблизу Груні в маєткові поміщиків фон Рот
Дитинство: Лебедин — Груня — город — ліжко. Природа, її роль у формуванні майбутнього письменника
Школа: школа «Міністерства народного просвещенія», яку закінчив 1903 р. Перший вчитель Іван Максимович, який застосовував лінійку
Навчання: 1903 р. фельдшерська школа в Києві
Робота: нудна робота фельдшером, потім 1921 р. редакція газети «Вісті» як перекладач

Момент усвідомлення покликання

Важливим моментом в оповіданні є падіння з коня, коли автор усвідомив, що бути йому письменником. Це момент прозріння, коли людина розуміє своє призначення.
Також важливим є момент народження «класової свідомості» - це етап формування світогляду, коли людина починає розуміти соціальні процеси та своє місце в суспільстві.

Ідейний зміст

Оповідання показує шлях формування митця від народження через навчання до свідомого вибору професії письменника. Остап Вишня в гумористичній формі розповідає про фактори, що вплинули на його становлення.
Твір підкреслює важливість освіти, хоча й показує, що методи навчання були суворими. Лінійка вчителя, яка «виробляла літературний стиль письменника», символізує, що навіть суворість може бути корисна.
Оповідання вражає людяністю та щирістю. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим, показуючи, що за гумором часто криється глибока мудрість та розуміння життя.

Коментарі