"Мойсей": аналіз поеми Івана Франка

28 грудня 2025 р.•

Поема «Мойсей» Івана Франка належить до філософської ліро-епічної поезії та розкриває тему останніх днів 40-річних мандрів євреїв під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі. Твір є духовним заповітом митця своєму народові та алегорією долі українського народу.

Паспорт твору

Автор: Іван Франко

Літературний рід: ліро-епос

Жанр: філософська ліро-епічна поема-притча

Напрям: модернізм

Течія: неоромантизм

Система віршування: силабо-тонічна

Віршовий розмір: у пролозі — 5-стопний ямб; далі — 5-стопний анапест

Римування: у пролозі — аба бвб вгг; далі — паралельне у двовірші (аабб)

Строфа: у пролозі — терцина (тривірш); далі — двовірш (який розбитий в друкові на чотиривірш - катрен)

Тема та ідея

Тема: останні дні 40-річних мандрів євреїв під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі й смерть пророка, який так і не ступив на благословенну нову батьківщину.

У передмові до твору Франко зазначав: "Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні".

Ідея: сформульована в пролозі: народ України має бути вільним і буде таким; віра у творчі сили народу, його спроможність змінити життя; утвердження думки, що справжнім вождем є той, хто виражає найзаповітніші ідеали народу, його мрії та сподівання.

Мотиви

У поемі розкриваються ключові мотиви:

"вождь і нація"
"рабство й свобода"
"місце нації у світі"
"психологія натовпу"
"діти як майбутнє"
"мессіанізм"

Композиція

Поема складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Композиція твору ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами.

Події у творі розвиваються напружено, динамічно. Твір сюжетно поділяється на чотири частини:

Розділи І-ХІ — експозиція; виникнення і наростання конфлікту між пророком і народом, що, підбурюваний Авіроном і Датаном, не розуміє Мойсея, не бажає іти з ним до мети — зав'язка конфлікту.

Розвиток дії розгортається у XII-XVIII розділах.

Розділ XIX — кульмінація, відтворює розмову Мойсея з Єговою та смерть вождя.

Розв'язка реалізується у XX розділі — ідеали, за які боровся Мойсей, втілюються в суспільство.

Пролог було написано пізніше за поему: під час друкування книжки перші кілька сторінок залишилися чистими, тому видавець запропонував Франкові написати вступне слово. Наступного дня письменник приніс геніальний поетичний пролог, своєрідний ключ до розуміння ідейно-естетичної концепції твору, що втілює символічний, український вимір поеми.

У пролозі І. Франко окреслив національно-духовний код народу в його історичному поступі. Пролог можна поділити на дві частини, співвідносні як теза й антитеза.

Головні герої та їх образи

Образи людей:

Мойсей — пророк, вождь, який не був визнаний народом
Датам, Авірон — підбурювачі народу проти Мойсея
Єгоьиуа
Діти — майбутнє народу
Народ
Мати (у видінні)

Міфологічні істоти:

Єгова
Азазель — злий демон пустелі
Сліпий Оріон — мандрівник до сонця

Образи природи: пустеля, гори, грім

Образи предметів і явищ: табір, скрижалі, скинія, у якій зберігалися скрижалі.

Символічні (алегоричні) образи

У поемі важливу роль відіграють символічні образи:

Поїзди бистроїзні — символ сучасного світу
Пісня весільна — символ радості й віри
Дерева — символ народів, людей, які вибирають собі керівника
Терен — символ місії єврейського народу перед іншими народами; місії ідеального правителя — бути слугою
Мойсей — символ зневіри й миттєвої слабкості; великої любові до народу; сили духу й віри
Оріон і хлопчик — символи сліпого людства й жорстоких фактів

Художньо-стильові особливості

У поемі використано увесь арсенал художніх засобів виразності, особливо епітети, алегорія, риторичні фігури.

Поема має алегоричний характер. Автор найперше думав про власний народ, тому так легко провести паралель з історичною долею українців.

Проблематика

У поемі «Мойсей» розкриваються важливі філософські та суспільні проблеми:

життя і смерті
буття особи і нації
вождя і народу
волі й рабства
історичного шляху нації
пробудження національної свідомості, віри в ідеали
лідера, який дбає не про власну славу, достаток чи благополуччя, а про свій народ

Історико-літературний контекст

Поема "Мойсей" — це духовний заповіт митця своєму народові. Це глибокий філософський твір, у якому на матеріалі біблійного сюжету показано конфлікт вождя з народом, засуджується зрада національних інтересів та проголошується ідея служіння рідному народові.

Створюючи поему, автор думав насамперед про український народ, тому перед читачем постає його доля: минуле, сучасне, майбутнє.

Видатний український літературознавець Ю. Шевельов зауважив, що поема "Мойсей" — це "другий "Заповіт" української літератури".

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи 1904 року в Італії.