«Мрії» Лесі Українки аналіз

Вірш «Мрії» Лесі Українки написаний поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р. Аналіз твору допоможе визначити тему, ідею, жанр, художні засоби та підготувати літературний паспорт.

«Мрії» аналіз (паспорт)

Автор: Леся Українка

Рік написання: 1897

Жанр: вірш

Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов'язково вірити в жадану перемогу.

Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».

Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра, сподівання, впевненість у перемозі.

Художні засоби «Мрії»

Епітети: дитячі любі роки, надзвичайного, дивного, вродливі королівни, безпощадній зброї, гордих переможців, промовляли люто

Порівняння: Мріє стеля надо мною, мов готичнеє склепіння?

Уособлення: душа бажала

Метафора: душа бажала, таємницею укриті, розум мій очарували, погляд спускався

Життєстверджуючий мотив твору

Головний мотив: «Ти мене убити можеш, Але жити не примусиш»

Цей рядок виражає основну ідею твору — неможливість зламати дух людини, її волю до життя та боротьби.

Ліричний зміст твору

З дитинства Леся Українка любила історію. Її приваблювала доба мужніх воїнів, лицарських турнірів. Але більш за все вона поважала силу духу, справедливість.

Тому її цікавили не таємничі принці й королівни, не пихаті переможці, а ті, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо, саме в них вона вчилася великої мужності, яка потім так потрібна була їй у житті, щоб боротися з власною недугою та різними негараздами.

Образна система

Лицарські образи: поетеса звертається до лицарської тематики, але не захоплюється переможцями, а звертає увагу на тих, хто не здається навіть перед смертю.

Образ бранки: особливо цікавить її образ бранки, яка відповідає: «Ти мене убити можеш, Але жити не примусиш!»

Метафоричні образи: гарячка, полон, кайдани, зброя — все це символізує боротьбу за життя та свободу.

«Мрії» читати

У дитячі любі роки,

Коли так душа бажала
Надзвичайного, дивного,
Я любила вік лицарства.

Тільки дивно, що не принці,

Таємницею укриті,
Не вродливі королівни
Розум мій очарували.

Я дивилась на малюнках

Не на гордих переможців,
Що, сперечника зваливши,
Промовляють люто: Здайся!

Погляд мій спускався нижче,

На того, хто, розпростертий,
До землі прибитий списом,
Говорив: Убий, не здамся!

Не здававсь мені величним

Той завзятий, пишний лицар,
Що красуню непокірну
Взяв оружною рукою.

Тільки серце чарувала

Бранки смілива відповідь
Ти мене убити можеш,
Але жити не примусиш!

...

Ялта, 18 листопада 1897

Значення твору

Вірш «Мрії» є одним з найбільш автобіографічних творів Лесі Українки. У ньому поетеса розкриває свою філософію життя, віру в силу духу та необхідність боротьби за справедливість.

Твір демонструє зв'язок дитячих мрій з дорослими переконаннями, показує, як формувався характер поетеси під впливом лицарських ідеалів.