Народна мудрість у романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?": прислів'я та приказки
19 грудня 2024 р.•
Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» глибоко закорінений у народну творчість. Автор майстерно використовує прислів'я та приказки, які не лише збагачують мову твору, а й слугують ключем до розуміння його ідейного змісту та характерів персонажів.
Прислів'я як епіграфи та коментарі до подій
Панас Мирний часто використовує прислів'я як епіграфи до розділів, задаючи тон подальшій розповіді та узагальнюючи її основну думку. Ці влучні народні вислови коментують долю героїв та явища суспільного життя.
«Життя — це стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши» — це прислів'я передує розповіді про важку долю Чіпчиної родини, підкреслюючи неминучість життєвих випробувань.
«Біда, кажуть, не сама ходить, а з дітками» — так починається розділ про панів Польських, натякаючи на прийдешні нещастя для селян.
«Життя, кажуть, прожити — не поле перейти. Життя — що погода» — цей вислів автор використовує перед розповіддю про те, як у Чіпки несправедливо відбирають землю, ілюструючи мінливість долі та життєві негаразди.
«Горе, кажуть, об горе чіпляється» — цим прислів'ям підкреслюється трагічна загибель Максима.