Пʼєса «Носороги» Ежена Іонеско: характеристика героїв

П'єса «Носороги» Ежена Іонеско — це абсурдистський твір, який розкриває проблему конформізму та втрати індивідуальності в суспільстві. Головні герої п'єси представляють різні типи людей, які по-різному реагують на загадкове явище перетворення людей в носорогів.

Беранже — головний герой

Беранже — центральний персонаж п'єси, єдина людина, яка не перетворилася на носорога. Він символізує індивідуальність та боротьбу за людську гідність проти тоталітаризму.
Беранже не є ідеальним героєм — він має свої недоліки та слабості, але в той же час є символом вільної людини, яка не хоче бути рабом.
Риси характеру Беранже:
  • Індивідуальність — не хоче бути як усі, залишається собою навіть якщо це значить бути одинаком
  • Свобода — цінує свободу понад усе, не хоче підкорятися владі
  • Сміливість — не боїться бути собою, готовий протистояти тоталітаризму

Жан — символ конформізму

Жан — типовий представник буржуазного середовища, символ конформізму та втрати індивідуальності. Він вражає своєю здатністю швидко адаптуватися до змін у суспільстві.
Жан може вважатися прикладом тих, хто легко піддається колективному мисленню та готовий відмовитися від власної індивідуальності в ім'я загального тренду.
Перетворений Жан проголосив сумнозвісні істини — культ первісної енергії, красу сили, необхідність знести моральні бар'єри й відновити замість них закони джунглів.

Дезі — жертва суспільного тиску

Дезі — колега та близька подруга головного героя, приклад людини, яка не встояла перед тиском суспільної думки. Вона мала здорові моральні задатки, але була занадто практична.
Дезі образила пана Папільйона, бо вважала, що він їй не рівня. Вона не розуміла, що її слова можуть зачепити почуття інших людей.
У результаті Дезі стала однією з тих, хто перетворився на носорога. Вона не боролася проти перетворення, бо боялася, що її відкине суспільство.

Пан Папільйон — аристократичний сноб

Пан Папільйон — аристократичний та ексцентричний персонаж, який представляє старший шар суспільства. Він ставить себе вище за інших.
Папільйон — сноб, який беззастережно схилявся перед модою, манерами, смаками, перед усім, що було прийнято в аристократичному середовищі.
Його ім'я перекладається як «метелик» і асоціюється з породою собак, що може вказувати на важливість зовнішнього вигляду та естетичних цінностей для героя.

Ботар — скептик-конформіст

Ботар — людина, яка все заперечувала, скептик, який ні у що не вірив. Але такий скептицизм — це не наслідок переконань, а зручна життєва позиція: не втручатися, не замислюватися над життєвими явищами.
Зіткнувшись із негативним явищем, усвідомивши небезпеку, такі люди намагаються в усьому звинуватити інших.
З часом він також піддається впливу і трансформується в носорога, що відображає загальну тенденцію до конформізму та втрати індивідуальності.

Дудар — голос розуму

Дудар — спокійний та обережний чоловік, антагоніст Ботара, намагався зрозуміти логіку явищ, теоретизувати їх.
Його характер слугує своєрідним голосом розуму, який у великій мірі залишається здоровим, навіть коли інші персонажі піддаються трансформації.
Дудар може представляти тих, хто зберігає свій інтелект та індивідуальність в умовах загального конформізму.

Пані Буф — сліпа віра

Пані Буф — прояв сліпої віри у того, кого любить. Вона жінка середнього віку, яка починає як звичайна громадянка, але в процесі сюжету також піддається трансформації в носорога.
Пані Буф слугує прикладом того, як звичайні люди можуть вражатися і реагувати на раптові та неочікувані зміни в суспільстві.
Її персонаж може висловлювати певні стереотипи та уявлення про те, що є «нормальним» чи «доцільним».

Логік — демагог

Логік — демагог у первісному, оголеному вигляді. Його вислів «усі коти смертні. Сократ смертний. Отже, Сократ кіт» — став формулою будь-якої демагогії.
Логік може бути сприйнятий як символ загальної логічної парадигми, яка перекручена та використана для виправдання будь-якої ідеї.
Він виконує роль представника розуму та логіки в контексті абсурдності та трансформацій, що відбуваються в сюжеті.